Просто любити себе
- 03.05.11, 21:21
Свіжим і запашним здавалось все, навіть думки.
Подивись у небо, воно кольору щастя, легкий і прохолодний вітерець, лагідно, ніби поплескав по плечу. Ось воно, це гармонія світу і людини, ти дихаєш в унісон йому, немає хаосу все чітко і зрозуміло.
Чи існує рай на землі?
Так, земля це і є наш з вами рай!
Та від цієї думки серце переповнилося любов’ю, вдячністю, і незаперечною впевненістю в тому, що кожна людина, тварина, рослина, кожна молекула і часточка всього що нас оточує, є одним цілим. Ти це Я, а Я це Ти, ми різні і в той же час такі однакові. Ми одне ціле! І так було, є і буде!
Діти природи – як швидко ми відчуємо безмежну любов матінки землі, все вибачаючої та люблячої. Як мало нас, тих хто вдячний їй.
Ми заклопотані щоденними справами, турботами, страхами якими себе оточуємо. А поруч безліч помічників, повернися в минуле, в своє далеке минуле. Лише зазирни всередину своєї душі, там є відповіді на твої питання.
Але більшість з нас промовляючи їх не намагається, чи не хоче вислухати жодного з заданих.
І ми не розуміємо, що лише отримуючи без взаємності ми знапастимо самі себе. Чи встигне дерево відростити коріння, коли буря вже на горизонті? Вичерпно все, якщо користуватися бездумно і бездушно. Для того щоб виправити, здавалось би наше безутішне становище, достатньо просто любити себе.
Подивись у небо, воно кольору щастя, легкий і прохолодний вітерець, лагідно, ніби поплескав по плечу. Ось воно, це гармонія світу і людини, ти дихаєш в унісон йому, немає хаосу все чітко і зрозуміло.
Чи існує рай на землі?
Так, земля це і є наш з вами рай!
Та від цієї думки серце переповнилося любов’ю, вдячністю, і незаперечною впевненістю в тому, що кожна людина, тварина, рослина, кожна молекула і часточка всього що нас оточує, є одним цілим. Ти це Я, а Я це Ти, ми різні і в той же час такі однакові. Ми одне ціле! І так було, є і буде!
Діти природи – як швидко ми відчуємо безмежну любов матінки землі, все вибачаючої та люблячої. Як мало нас, тих хто вдячний їй.
Ми заклопотані щоденними справами, турботами, страхами якими себе оточуємо. А поруч безліч помічників, повернися в минуле, в своє далеке минуле. Лише зазирни всередину своєї душі, там є відповіді на твої питання.
Але більшість з нас промовляючи їх не намагається, чи не хоче вислухати жодного з заданих.
І ми не розуміємо, що лише отримуючи без взаємності ми знапастимо самі себе. Чи встигне дерево відростити коріння, коли буря вже на горизонті? Вичерпно все, якщо користуватися бездумно і бездушно. Для того щоб виправити, здавалось би наше безутішне становище, достатньо просто любити себе.
0
Коментарі