хочу сюда!
 

Инга

28 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-39 лет

Російсько-Османська війна за Крим (1853-1856)

Початок цієї війни Криму не стосувався:воєнні дії відбувалися на Дунаї
та Закавказзі. Щоб не дати Росі завоювати Османію, на боці ісламської
Османії , а не християнської Росії виступили християнські Англія,Франція
і Сардинія.Флот союзників обстрилював побережжя Росії в
Балтиці-Кронштадт,Ригу,Ревель;на Білому морі - Соловки й Архангельськ ,
на Камчатці - Петрозаводськ.
У січні 1854 року флот союзників увійшов
у Чорне море, щоб підтримати Османію. Вітрильний флот Росії не міг
воювати із сучасним тоді Європейським паровим флотом і вимушен був
відступити до Севастополя, де був потоплений як непотріб щоб флот
союзників не міг увійти до воєнно - морської бази.
Союзники висадили
десант на побережжі , де річка Чорна впадає в Головну бухту. Першу битву
на річці Яблучна союзники виграли.Вони блокували Корсунь (Севастополь)
.Англо - французько- італійські війська і не думали серйозно штурмувати
Севастополь , для чого втрачати своїх воїнів ? Вони не прийшли
завойовувати для Османії теріторії , лише допомогати.Крим Османія мусила
завоювати самостійно.Якби союзники взяли Севастополь , мусили б
завоювати весь Крим і передати його Османії . Для чого це їм ? Вони
знали , що Крим історично український , українська земля і нація -
колонія Москви.Якщо Крим залишиться у Москви , українці згодом зможуть
його визволити , якщо Османія зуміє відвоювати Крим - її щастя , але
тоді він стане вогнищем постійних війн двох орд , і це небезпечно для
Європи.
Тому довготривала облога союзниками Севастополя впродовж
майже року  спричинена не їхньою неспроможністю взяти його , не
"героїчною" обороною його московською ордою як це розписали москвинські
історики , а політичною і воєнною мудрістю союзників.
Обороною
Севастополя командували два адмірали : віце-адмірал Володимір Корнілов
та після його смертельного поранення українець адмірал Павло Нахімов з
роду козаків - запорожців,який потім також був смертельно поранений.У
блокованому Севастополі не було харчів , ліків,населення та військові
повільно вмирали.Севастополь не мав уже ніякого значення щоб його
боронити.Вище командування ,хоча і розуміло безглуздість опору , боялося
імператорського суду й особистої неслави.Були готові загинути , але не
здати військову базу.Вона протрималася 349 днів.Союзники ставилися до
цього байдуже, не квапилися.
1855 року десанти союзників зайняли
Хорсслав (Керч),Кінбурн і все чорноморське побережжя півострова.Залишки
московської орди на півострові були приречені. У серпні напівживий і
тифозний Севастополь здали. До тифозної бази союзники не входили.Увійшли
лише їхні спецкоманди ,наказали недобиткам вийти з міста до табору
військовополоненних на північну сторону.Так закінчилася безславно
"легендарна" оборона , не оборона , а капітуляція , була б легендарна
якби не здали.
І як зазвичай роздули міф,понабудували діарам і
панорам , наставили меморіальних дошок.У Севастополі було заблоковано 30
російських , 12 українських , 6 білоруських , 5 польських , і 2
літовських полків . На 30 російських - 25 неросійських , чому тоді лише
слава російська ? Чому не розказано про вклад не російських воїнів ,
зокрема українських ? Імена багатьох ,які прославилися відвагаю у боях
,- Головинський , Даниленко,Димченко,Заїка,Кішка,Сиробоярс
ький,Шевченко,Чумаченко,-
були широ відомі захисникамі міста.Так само як і подвиги пластунів у
складі двох чорноморських козацьких батальйонів.
Цивільні й військові
обожнювали Нахімова , також особистою любов'ю серед захисників
Севастополя користувалася Дарина сестра милосердя, названа
Севастопольською
Але й сьогоні в музеї Чорноморського флоту
Російської Федерації у Севастополі можна побачити картину, на якій у
1783 р.не Сидір Білий, а О.Суворов і Ф.Ушаков зустрічають прибуття
армади Ф.Клокачова  в Ахтиярську гавань. А Сидір Білий мов би зовсім і
не існував.Де межа російської неправди і фальсифікації   ? Корсунь ,а
згодом ,як його перейменували ,Севастополь - місто не російської , а
української слави !
У 1856 році , після смерті імператора Миколи
І,союзники в Парижі змусили Росію та Османію підписати не вигідний їм
обидвом мирний договір.Чорне море визнано нейтральним ,без військових
баз і військового флоту;проголошенно повну свободу плавання всім
протоками Босфор і Дарданелли та по Дунаю.Крим залишено за
Росією.Балканським націям ґарантовано автономію під вассальством Османії
і наглядом Європи.Росія ізольована на міжнародній арені. Європа
захисила себе від потенційної колонізації двома тюрськими ордами.
0

Комментарии

12.04.12, 15:35

«Вони знали , що Крим історично український , українська земля і нація - колонія Москви.»

Цікаво, з яких саме джерел відомо що османським союзникам це було відомо?
А місто Севастополь вважається містом російської слави бо Україна і Білорусь були на той час у складі Російської імперії.

    22.04.12, 16:07Ответ на 1 от vredi

    якщо в Севастополі тоді і була слава, то англійська, відповідно російською була ганьба

      33.04.12, 07:24Ответ на 2 от oleg_kv

      якщо в Севастополі тоді і була слава, то англійська, відповідно російською була ганьбаЦе інша річ, але ж в статті написано „Севастополь - місто не російської , а української слави !”. Власно, чому не української я і пояснив.

        43.04.12, 08:15

        Кто бы что ни говорил, но результатом этой войны стала показательная кастрация России.

          56.04.12, 08:20Ответ на 4 от igorsich

          Саме так !
          Севастополь - місто російської ганьби , а не слави.