Скажемо прямо: формат розмови України зі світом себе вичерпав. "Робіть реформи!" - говорить Захід. "Дайте грошей і не вчіть жити" - відповідає Україна.

Міністри сумно рапортують про скромні підсумки: "ми поміняли поліцію, на 75% скоротили споживання російського газу, стабілізували борги". Вони кажуть, що ще трохи, і ми збільшимо податкову базу, переведемо держпослуги в електронний вигляд і ось тоді заживемо.

Корупція? Нє, не чули!

Стагнація? Нє, не бачили!

План? Нє, не думали.

Відновлення меж? Ох, не знаємо!

Перемога у війні? Нє, не говорили!

Тим часом, тема цьогорічного Давосу - це IV індустріальна революція. Перша - це винахід парового двигуна. Друга - конвеєрне виробництво. Третя - цифрові технології. І ось, нарешті четвертий - це технології на стику цифри, нейронаук і законів фізики. Це включає в себе все від робототехніки та біотехнологій до гібридних воєн і кіберфінансів. Сесії тепер з ранку починаються з медитації і присвячені наукам про мозок, технологіям виробництва чистої води, приватності в кібер-епоху, і навіть необхідності легалайза. З головних країнових презентацій - завтрашня презентація Китайської п'ятирічки і подальший великий американо-китайський саміт.

З тематики глобальної безпеки - на порядку сирійський кейс. Сесія за його розбору була присвячена гібридним конфліктів.

І ось постає банальне питання - де ми і де IV промислова революція? Чи є у нас план? Чи є у нас взагалі досить амбіцій, щоб зловити майбутнє за хвіст? І поки відповіді на це питання немає, прірва в комунікаціях з Заходом здається не те щоб позамежної - нездоланною.

І вся біль про нашу війну, вся наша біль про самотність у цьому великому і складному світі, залишається, на жаль, тільки нашою проблемою.

Нам треба сильно подорослішати. І для того, щоб врятувати себе поодинці. І для того, щоб на рівних говорити зі світом.