Вже
впало сім вождів біля семи воріт,
Хтось
в море опустив кривавий сонце-щит,
Кривавий день погас в безоднях наших душ
І сумнів поміж нас вповзає наче вуж.
Слизький,
огидний гад, сичить до мене він:
«вертай полки назад, не прирікай на згин.
Немає
слави тим, хто взяв від інших стяг,
Не
йди шляхом чужим - про свій подумай шлях
Багато
гарних міст і неприступних брам,
Ти
переможця хист покажеш ліпше там.»
Ну що ж, нехай...
Читати далі...