Яке відношення підслідність чи порядок призначення так званого «антикорупційного прокурора» (мертвонароджена посада, створена виключно для розпилювання «громадськими активістами» кількох мільйонів доларів, виділених у якості гранту) мають до режиму перетинання туристами кордону? – Звісно, ніякого. Все це – лише димова завіса для приховування розкрадання коштів, які виділені іноземними грантодавцями на розвиток в Україні інститутів громадянського суспільства.

Наталія Влащенко якось написала дуже розумні рядки, які я навіть переклав собі на пам'ять:

«Активісти на Заході – це лікарі, вчені, студенти та ін., які у вільний від роботи (від роботи!!!) час займаються громадською діяльністю. А у нас це молоді здорові люди, які не дуже бажають опановувати ази будь-якої професії, але які давно зрозуміли: через демагогію та гранти можна досягнути вершин і побачити небо в діамантах, що зберігаються в двох заповідних будинках на Грушевського».

Я цілком розумію всіх цих «активістів», які годуються навколо ними ж здійнятого гармидеру – урешті-решт, якщо є можливість натоптати кишеню, то чому б нею не скористатись? Але я ніяк не можу зрозуміти тих, хто ведеться на їхню демагогію

Однажды спросили учителя о том, как можно распознать духовного человека. И учитель ответил: “Это не то, что он говорит, и не то, каким он кажется, а атмосфера, которая создаeтся в его присутствии. Вот что является свидетельством. Ибо никто не в состоянии создать атмосферу, не принадлежащую его духу.