Вчора у друга був ДН. Подруга (дружина) попросила зробити цукерковий букет. щоб на футбольну тематику і, щоб з трояндами, і троянди, щоб були червоні і пишні )) Друг відомий футбольний коментатор і спортивний журналіст. То ж вечірка мала мати футбольну ауру.Цукерки знайшлися круглі і у "футбольній"обгортці ну а далі було багато роботи. [Приєднана...

Читати далі...

після низки казусів і неприємностей, про які писала раніше сталася приємність. З дівчатами в коментарях жартували, що раз все довкола мене падає, включаючи мене, значить має пощастити деінде. Значить треба купувати лотерею.Купила. Виграла 6 гривень перший раз в житті

знов почалося... знов стаю ходячою катастрофою... все валиться з рук... хатні кути і двері нападають на мене і боляче стукають. , психи в пабах нападають , рамки в магазинах дзвонять..а сьогодні аще відзначилася... на рівнісінькому тротуарі підвертається нога і я лечу колінами в асфальт... штанів на колінах не лишилося, власне як і шкіри на тій же частині...сіла в таксі, щоб доїхати додому, не втративши остаточно гідності... в машині розревілася. не так боляче як образливо... доросла...

Читати далі...

Вирішили з подругою зайти в паб відзначити і "відзначити" моє звільнення і її програний суд.Я приїхала перша, зайшла у порожній зал, у півшостої в кабаках не так багато народу тусить. )) Хвилин через п"ять після мене в зал зайшли старший пан і дамочка років 35. Баришня поводилася так, ніби не дуже хотіла заходити в паб, або не зовсім комфортно почувалася. Сіла на край диванчика біля виходу, а потім на прохання свого супутника перемістилася за столик біля бару. Описане вище згодом ...

Читати далі...

я і отой дядько зі скальпелем і купою страшних залізяк - дві планети з орбітами які не перетнуться. так я думала... до сьогодні..., коли наші орбіти перетнулися. наркоз відпустив, прийшлося перейти на знеболювальне. Голова в тумані, хочеться плакати і сміятися... навряд чи від ліків, скоріше від стресу, бо коліна від страху мені потерпли ще вчора. зараз хочу шоколаду і щоб мене гладили по голові, а мені кажуть спати і забирають ноут Будьте всі здорові. я вас ЛЮ!

Сусіди уже третю годину щось сверлять... я починаю побоюватися, що це щось - моя голова Годинника вони схоже не бачили. Сподіваюся моя гра ложками по батареї їх опам"ятає

позавчора у Львові вийшла з поїзда в таку заметіль, що годі було щось побачити. спочатку навіть подумала, що то такий густий туман. між висотками протяги збивали з ніг, а сніг по лиці сік ніби нагайками. курило снігом аж до вечора, намело немало, але, як не дивно до 10 ранку двірники порозгрібали стежки, дорогою видно проїхався снігоочисник, бо їздили машини і не було заметів... дивина...в центр Львова не пробувала вибиратися, якось не надихає ні погода, ні купи снігу, та й відсутність...

Читати далі...

Знаю, що знов надовго випала в реал. Просто знайшлося моїм рученькам цікаве заняття, то я й не згадувала про сидіння в інтернеті довше, ніж того треба для роботи )Мама попросила вишити їй ікону бісером. Ідея мене не надихала, поки я не взялася за роботу. Кайф виявився не лише в дотику до гладеньких бісеринок, а й в тому що не треба міняти кольори ниток, як у вишивці хрестиком. Знаю, знаю, кожному своє... і я своє знайшла....

Читати далі...

натрапила на назву ізраїльської газети.цілком мирна назва..."Последние известия", як мені пояснили. Повірила на слово...але ж в оригіналі звучить як!!! "Едиот ахронот"

Є у мене колеги-друзі, чи друзі- колеги. Якось так складалося в житті що з кожної роботи я в своє майбутнє забирала 1-2 друзів. Напевно то щастя... тут ситуація цікава, люди, з яких склалася майже сім"я, спочатку ставилися одні до одних з осторогою, ба, навіть, дещо вороже. В результаті двоє одружилися, а решта в тісну компанію колег-однодумців долучили свої родини... і прищепа прижилася. Тепер у нас майже плем"я ))) Є в нас традиція раз на два тижні вриватися усім кагалом до...

Читати далі...