хтозна чому, хризантеми у мене асоціюються з сексом, точніше зі словом...  і процесом "кохатися" (секс - це щось безлике, беземоційне, справляння фізіологічної потреби, ІМХО)

Знов відволіклася....

Хризантеми!.. хризантеми - суміш солодкувато-мускусного жіночого і терпкого мускусного чоловічого запахів надихають на подвиги

з самісінького вдосвіта все вказувало, що не варто сьогодні працювати.
спочатку продзвенів будильник о 5 ранку... як же не хотілося прокидатися
6.00 добратися до роботи і з"ясувати що накрилася адмінка і фіг попрацюєш.

побула ролі гінця з поганою новиною.
думаю і редактор, і адміни, котрих я підняла на ноги в такий час, вельми зраділи

Зайшла, прочитала, проснулася

відразу згадався друг, найточніша характеристика якого звучить так: Коли Серж говорить огірок, всі думають про йух.

і в 95 відсотках це абсолютна правда, хоча чувак нікого навмисне не провокує. у нього аура така

п.с. про рекламу виборів: творці підаки і мудараси.
п.п.с. могли б гарненьку морквину взяти

від такої гри і мені зле стало...
не знаю кого нам бракує гравців чи тренерів

Безруков зіграє Ступку у російському фільмі "Богдан"

згадалося:

Умереть не страшно. Страшно, что после смерти тебя сыграет Безруков! (с) Гафт.

Бідний Богдан Сильвестрович

часто натрапляла на розповіді, як народ казиться від незакритого тюбика зубної пасти, а ще від всяких там звуків, типу шкрябання нігтем по чомусь, тертям пінопласту по склі (загадалося давнє Луценкове: "без тертя нема любові"), і не розуміла чого нервуватися.

нарешті у мене викристалізувався подразник: мої підсіли на пакетований чай і тепер всі тарілочки, піалочки, кавові горнятка заставлені використаними пакетиками. видно готуються до семи голодних років.

а мене просто трафляє. Хто знає, як, без нанесення важких тілесних, відучити челядь від такого свинства?

я люблю осінь, дуже люблю... але для мене кінець серпня завжди огорнутий терпкою пеленою суму. Мені не жаль спеки, яка нарешті минає. мені жаль птахів, моїх улюблених птахів - бузьків і ластівок
19 серпня відлітають бузьки і журавлі. і звідки лиш дату знають...завжди відлітають в один день. щороку ходжу їх проводжати. вони пролітають над Дніпром на південь і з неба шлють мені своє тужне "прощавай". я стою з задертою головою і проводжаю поглядом поки крихітні темні цятки не розтануть у димці
29 серпня у вирій вирушають останні ластівки... ще вчора вони галасували під вікнами, в присмерку счинивши традиційну сварку між собою, а сьогодні... ніби й не було їх ніколи.
Вирій. Їм там має бути добре, бо там живе сонце і там вічне літо... а мені у вирії вбачається міфічне потойбіччя - Ирій - рай в українській міфології. там теж добре в раю, там росте Першодерево, а в кроні його живуть душі померлих і птахи...
потойбіччя звучить моторошно. не дивно  що крилаті щовесни втікають назад додому... вже недовго чекати, ще півроку і мої крилаті друзі повернуться додому.
а я тим часом біля дому поставлю стовп з дерев"яним колесом, а раптом поселиться родина бузьків.  так хочу, щоб біля мого дому жили лелеки. мені здається, що вони приносять благословення на рід

Надворі салют.. котяра з-під ліжка не вилазить, машини геть показилися, кожен вистріл супроводжують переляканим писком...

Мала загітувала піти в кіно. Двічі з друзями дивилася "Третього зайвого" кожен раз бурхливо присідала нам на вуха і нарешті-таки намовила...
сиджу плююся... В фільмі купа матюків, жартів нижче плінтуса, грубих, вульгарних і несмішних... в залі були діти...  нагадало комедію Тупий і ще тупіший... закінчилося все традиційними рожевими весільними соплями...

Доця дується... боюся не скоро буде кликати в кіно

В Бельгії птахи збили винищувач НАТО.

Ну, а що б ви на їхньому місці робили, коли на вас нападає таке страховисько )))
Бідний літак, пережив Боснію, Косово, Лівію і Афганістан, і так бездарно пропав....
мабуть помста за бомбардування "гарячих" точок