вчора в обід написала заяву на звільнення... шеф псіханув, сказав написати заяву... я псіханула і написала... потім вийшла на вулицю зупинилася посеред тротуару... куди йти?.. що робити?.. місто стало зразу інакшим, точніше, якось відразу змінилося його сприйняття... а ще... ще з"явилося відчуття глибокого видиху після довгої затримки дихання і разом з видихом з плечей впав страшний тягар і розправилися крила... сьогодні знову зустріч з шефом... цікаво що буде...

[Приєднана картинка] Це наша найстарша киця -- Гапочка. Їй 13 років. Десь за два тижні до Паски мама дзвонить в паніці зі сльозами - Гапочка не їсть, похудала, буде здихати. Купила коробочку на труну. В мене очі на мокрому місці... Розумію що хвороба і вік беруть своє, але ж як то пережити... За кілька днів знов дзвонить і розказує, що Гапошка так наминала сардину, що мало не вдавилася. Приїхала додому, киця схожа на скелетик, але з гарною м"якенькою і білюсінькою шерсточкою...

Читати далі...

Я вчора не встигла і не змогла всім відповісти. Дякую за ту величезну кількість приємностей, яку Ви мені написали ))) Не сподівалася такої кількості привітань Починаю любити ДН А ще для Вас. [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

бувають спонтанно сплановані зустрічі... зустрічі такі приємні, що геть забувається про час, коли з людьми настільки комфортно, що силоміць примушуєш себе вступитися додому ))) Дякую вам за дозу позитиву

Друзі мої, вітаю Вас зі святом Великодня! Нехай Господь благословить Вас і Ваші родини здоров"ям, любов"ю і радістю. Веселих свят! Смачної паски і ковбаски! [Приєднана картинка] Люблю Вас!

знала, що так воно і буде, була морально готова... а от фізично просто руки-ноги болять, хвіст відвалюється... приїхала до Львова раніше, щоб допомогти мамі з прибираннями і підготовками до свят... як ніколи раніше, всі прибирання випали на останній тиждень вікна, фіранки, підлоги.... о підлоги то взагалі пісня... паркет який натирається мастикою... але спочатку з нього треба змити "стару", потім натерти новою мастикою, а потім відполірувати до дзеркального блиску...

Читати далі...

Мати Божа, Царице Небесна, – гукала баба в саме небо, – голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором! „Зачарована Десна” О. Довженка Цілу ніч мені згадувалися ті слова. Пізно вночі якісь.... хай не кажу хто... влаштували під вікнами гульбан... точніше крики після гульбану...: "Подъем всем! Нех... спать!!!" і так з 2 ночі до 5 ранку... о 6 в мене підйом

вдома ніби... ніби... тайфун пролетів.... якось так... в усіх кутках поспаковувані речі, чекають завантаження в машину і переїзду... щось останнім часом багато переїздів... кухня порожня, холодильник майже стерильний. Мала їсть мівіну, відривається, бо зазвичай таке їй не перепадає... що за любов в дітей до всякої гидоти?! ще два дні жити на вокзалі чи в погромі, а далі далі крок в нове життя. чомусь саме цей переїзд викликає відчуття глобальних змін у житті

так-с... "податок на смерть" ввели, тепер на черзі заборона сексу в місіонерській позі, з дуже цікавою аргументацією.... Цікаво як вони будуть перевіряти виконання закону? в кожну спальню по інспектору? заодно і проблема безробіття вирішиться... Цікаво що буде далі АПД: як мені тут підказали, це чийсь дурнуватий жарт тому перепрошую всіх, кого ввела в оману і боронь Боже образила

Трошки позитиву