Не люблю я понеділки...
- 21.04.07, 21:41
Найбільше я не люблю неділю, особливо вечір цього дня, повністю отруєний завтрашнім понеділком, коли треба знову йти в школу, пардон, на роботу... І знову починається коловерть тижня. Знову понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця. Зима, весна, літо, осінь, а там і Новий рік скоро, і зима не за горами... І знову все спочатку... Такий собі «нескінченний матч»....
Гроші, робота, зарплата, подарунки, переговори, нова робота... І знову те саме...
Не встиг підняти голову, а вже Великдень, потім літо, потім вересень, і бах, знову Новий рік...
І знову розкручується маховик днів, тижнів, місяців...
Добре, коли встигаєш зупинитися і подивитись навкруги. Часом глянеш, і виявляється, що ми живемо в класному місті. Правда, і до нього треба звикати, його треба слухати, потрібен час, щоб піймати його ритм...
Але потім бачиш, що тут Ніколка Турбін тікав по Глибочицькій від петлюрівців, а тут стояла стіна міста Ярослава, ось тут братство гуляло Подолом, тут йшли полки Хмельницького, а тут у дворі Олександрівської гімназії малий Міша Булгаков верховодив у бійках гімназистів. От тут Костя Паустовський бігав за булочками, а тут Валєра Підмогильний шукав хорошу квартиру...
Тільки треба встигнути звернути увагу, зуміти зупинитись і глянути навколо. На каштани, на Марінінський парк, на закинуту, але красиву Щекавицю, роззути очі й блукати Києвом....
Ще б часу трохи більше...
А то знову, понеділок, і знову робота...
Колись Сергій Довлатов писав, що будь у нього засоби до життя (себто гроші) — валявся б цілий день на канапі та книжки читав. І я думаю, що я б теж валявся, ще б по Києву ходив, продавав витрішки... Насолоджувався б міським пейзажем. Втратила б національна економіка одну виробничу одиницю...
Тому логіка у тому, щоб оплата була скромна, напевно є. Стимулює трудові ресурси на подвиги в праці. Важливо тільки, щоб «подвиги» оплачувались. Бо коли вся мотивація закінчується на нематеріальних стимулах, вимпелах і шапочках, максимум на корпоративних вечірках, і, головне, на постійних на закликах до почуття обов'язку, то це викликає нерозуміння в широких народних масах.
Треба відзначити, що, попри всі недоліки, вдало відпрацьований тиждень створює хороший контраст для вихідних. Коли варто прислухатися до міста, до гамору вулиць, або взяти приклад з Ріната Ахметова і піти поговорити з деревами. Часом помагає...
Правда бувають і невдалі тижні, коли субота потрібна тільки на те, щоб отямитися. У такому разі залишається пригадати Джека Лондона і його безсмертного Мартіна Ідена, якраз у період безгрошів'я, і виснажливої «м'ясорубки» в пральні. Позбавлявся від стресів Мартін старим, дідівським методом — напивався вусмерть. До пори, до часу допомагало.
Коли грошей мало — це погано, коли їх надміру багато — це вже розпуста. Напевне... Добре, коли грошей вдосталь, стільки, щоб не встигати витратити. Напевне, тоді можна не звертати уваги на понеділки. Але це вже інша історія, а доки я понеділки не люблю...
(Напечатано в газете "ДЕЛО" № 264 от 21 Ноября 2006г.)
Гроші, робота, зарплата, подарунки, переговори, нова робота... І знову те саме...
Не встиг підняти голову, а вже Великдень, потім літо, потім вересень, і бах, знову Новий рік...
І знову розкручується маховик днів, тижнів, місяців...
Добре, коли встигаєш зупинитися і подивитись навкруги. Часом глянеш, і виявляється, що ми живемо в класному місті. Правда, і до нього треба звикати, його треба слухати, потрібен час, щоб піймати його ритм...
Але потім бачиш, що тут Ніколка Турбін тікав по Глибочицькій від петлюрівців, а тут стояла стіна міста Ярослава, ось тут братство гуляло Подолом, тут йшли полки Хмельницького, а тут у дворі Олександрівської гімназії малий Міша Булгаков верховодив у бійках гімназистів. От тут Костя Паустовський бігав за булочками, а тут Валєра Підмогильний шукав хорошу квартиру...
Тільки треба встигнути звернути увагу, зуміти зупинитись і глянути навколо. На каштани, на Марінінський парк, на закинуту, але красиву Щекавицю, роззути очі й блукати Києвом....
Ще б часу трохи більше...
А то знову, понеділок, і знову робота...
Колись Сергій Довлатов писав, що будь у нього засоби до життя (себто гроші) — валявся б цілий день на канапі та книжки читав. І я думаю, що я б теж валявся, ще б по Києву ходив, продавав витрішки... Насолоджувався б міським пейзажем. Втратила б національна економіка одну виробничу одиницю...
Тому логіка у тому, щоб оплата була скромна, напевно є. Стимулює трудові ресурси на подвиги в праці. Важливо тільки, щоб «подвиги» оплачувались. Бо коли вся мотивація закінчується на нематеріальних стимулах, вимпелах і шапочках, максимум на корпоративних вечірках, і, головне, на постійних на закликах до почуття обов'язку, то це викликає нерозуміння в широких народних масах.
Треба відзначити, що, попри всі недоліки, вдало відпрацьований тиждень створює хороший контраст для вихідних. Коли варто прислухатися до міста, до гамору вулиць, або взяти приклад з Ріната Ахметова і піти поговорити з деревами. Часом помагає...
Правда бувають і невдалі тижні, коли субота потрібна тільки на те, щоб отямитися. У такому разі залишається пригадати Джека Лондона і його безсмертного Мартіна Ідена, якраз у період безгрошів'я, і виснажливої «м'ясорубки» в пральні. Позбавлявся від стресів Мартін старим, дідівським методом — напивався вусмерть. До пори, до часу допомагало.
Коли грошей мало — це погано, коли їх надміру багато — це вже розпуста. Напевне... Добре, коли грошей вдосталь, стільки, щоб не встигати витратити. Напевне, тоді можна не звертати уваги на понеділки. Але це вже інша історія, а доки я понеділки не люблю...
(Напечатано в газете "ДЕЛО" № 264 от 21 Ноября 2006г.)
5
Коментарі
Гість: Тан
121.04.07, 21:52
Мені сподобалось.Згодна з тобою на сві 100%.
slezenko
221.04.07, 21:54
а мені, до речі, вже все подобається... я проблему для себе цю подолав, принаймні наразі)
Гість: Тан
321.04.07, 21:58Відповідь на 2 від slezenko
Поделись каким образом
Andrew4u
421.04.07, 21:59Відповідь на 3 від Гість: Тан
згоден! ми вимагаємо пояснень!
)))
slezenko
521.04.07, 22:03Відповідь на 3 від Гість: Тан
та у блозі складно усе одразу пояснити, скажу так - треба плисти проти плину, а не за ним
Andrew4u
621.04.07, 22:05Відповідь на 1 від Гість: Тан
і я з тобою!
slezenko
721.04.07, 22:06Відповідь на 4 від Andrew4u
дуже стисло, в одне речення, пояснив трохи вище)
Andrew4u
821.04.07, 22:33Відповідь на 5 від slezenko
достойно!
анонім
921.04.07, 23:11Відповідь на 5 від slezenko
А нафига плыть против течения.. не.. лучше иметь много бабасов.. и плевать в потолок.. путешествовать..
Я вообще разумный тунеядец.. и работать не люблю.. только по необходимости.. и это плаванье проив течения не понимаю.. утонуть можно.. Лучше плыть по течению.. раслабится.. и наслаждаясь пеизажем.. чудестным днем.. и теплой водичкой.. куда нибудь да вынесет.. воот..
Andrew4u
1021.04.07, 23:20Відповідь на 9 від анонім
а шобы иметь много баблосов, нуно сначала против течения побарахтаться
))