З каталога карикатур світової преси 2017 року Португалія

Шановна громадо! Сьогодні презентую вам малюнки українських карикатуристів опубліковані у журналі "Перець. Весела республіка" у 2017 року, які увійшли до каталогу карикатур світової преси World press cartoon 2017 Португалія.
Каталог можна переглянути за посиланням:https://worldpresscartoon.com/galeria/

З 1 травня! Заклики до громадян Веселої республіки Перець

https://www.facebook.com/PerecRepublic/photos/a.597875357080955.1073741828.597870967081394/825290904339398/?type=3&theater
З святом Вас, співгромадяни Веселої республіки Перець!
На численні звернення громадян старшого віку, яким за часів СРСР обіцяли комунізм ще у 1980 році, зокрема дешеву ковбасу по 2,20, горілку по 3,12, а на початку 90-х років у країні розвиненого соціалізму вони побачили лише порожні полиці магазинів, бійки за право придбати пляшку оковитої, Верховна влада республіки вирішила за традицією
КПРС опублікувати на сторінках головного часопису опублікувати Заклики до громадян з нагоди 1-го травня. Та нагадати їм, що старші за 70 років люди тепер зможуть бачити на полицях магазинів понад 100 сортів ковбаси, стільки ж сиру та іншої молочки, навіть людей, що безвізово відвідують Європу, не втрачати свідомість від різнобарв"я імпортних алкогольних напоїв найвідоміших виробників.
Верховна влада республіки стовідсотково переконана у тому, що комунізм в Україні настане для них, коли вони зможуть все побачене на полицях магазинів, супермаркетів тощо, придбати на свої пенсії без обмежень та без віз мандрувати по всьому світу.

Одеситу Степану Олійнику виповнилося би 110 років

До 100 річчя Степана Олійника- батька сюжету кінофільму "Пес Барбос та незвичайний крос".

До 1-го квітня

З Днем сміху, друзі!

Стаховський Олександр- нове ім'я у "Перці"

Шановна громадо! Якось, розглядаючи рекламні оголошення в метро, на стобах, на стінах будинків, в інших не пристосованих для цього місцях,не кажучи про ТБ, мені спало на думку дивне питання. Чому є школи танців, якоїсь сальси, пікапу та зваблення, гіпнозу,екстрасенсорики, іноземних мов, малювання, а шкіл з навчання сатирі,гумору, карикатурі нема. Анекдоти є, а шкіл з їх творення нема. Звідки ж беруться гумористи та сатирики, зокрема поети, такі як Павло Глазовий, Степан Олійник, Аркадій Музичук, Гнат Голка та багато інших. Поет сатирик Олександр Стаховський, якого я вам хочу преставити, пояснив цей феномен наступним чином.
Цитую: "Нічого особливого у моїй біографії нема: п'ять з половиною років студентського стажу, два з половиною - військового, 36 років - інженерного. Збираюся оце на пенсію. Півтора роки тому почав писати гумористичні і сатиричні твори. Деякі з них надрукувалися у журналі "Перець. Весела республіка" і у газеті "Сільські Вісті". У співпраці з композиторами народилося декілька пісень."
Від себе лише додам, що на підході нова книжка сатирично, -іронічних віршів Олександра, два з яких подаю на Ваш розгляд.

Перед телевізором

Приплентався оце з роботи…
На кухні трохи покрутився,
Послав щось їстівне до рота
І перед «ящиком» вмостився.

А що ж іще? На дворі – мряка,
Не висунеться і собака…

Угруз у крісло й споживаю
Той рафінований контент,
Та пультом у екран штрикаю,
Як в музиканта диригент.

Усюди впевнено сидять
І безупинно гомонять…

Натиснув кнопку – і з’явився
Спеціаліст з моделювання
Із інституту прикладного
Довгострокового шукання.

Балакав довго і натхненно
І захищав народ скажено…

Натиснув другу – на екрані
Дебелий виник барабас
З бюро прогнозування стану
Народних здичавілих мас.

Штрикав корупцію болюче
І захищав народ рішуче.

Безладно тицьнув кнопку знову,
І виник враз агент з агенції
Громадської першооснови
Асиметричної тенденції.

Як мордувався за людей!
Чимало висунув ідей…

Довгенько пульта я чавив,
Оклякнув палець вказівний,
Допоки не переключив
На «Чингачгук – Великий Змій».

Хоч благородство, нині дивне,
Знайду в романтиці наївній…

Біля банкомату
Мама підвела дитину
До товстого банкомату:
«Ось дивись, у цю щілину
Треба карточку запхати,

А із другої щілини
Вилізе грошей багато…»
Здогадалася дитина:
«А-а-а! Там заховався тато!»

Якщо сподобались вірші, то подавайте заявки.

Після виходу книжки ми повідомимо де її можна буде придбати.

Таки да!

Надзвичайно смішно, особливо "КІРПІЧ" замість "ЦЕГЛИНА".

Скоробящим о смерти талантливейшего "ценителя" украинцев.

Андрей Орлов (Орлуша)

ПоэтВсе статьи автора
Не плачу. Не скорблю. Не плачу

Вчера под вечер был в одних гостях.

Всё как обычно: тесно, рюмки, чашки,

И разговор о "плясках на костях"

Привёл нас к пляскам на живом Аркашке.

Аркадий, если кто его видал,

Не из танцоров, яйца, блин, мешают.

Поверю, если скажут "в морду дал",

Но штамп про танцы суть не отражает.

Хозяин, искромётен и не глуп,

Борец с режимом и его злодейством

Вдруг возопил про "неостывший труп"

Учителя по части лицедейства.

Потёк елей про ту и эту роль

На душу отлетевшую бальзамом,

И вскрылись люди, будто их пароль

Раскрыл, как двери к таинствам Сезама.

- Как он играл!!! А как он зал держал!

- Матроскин, "Неоконченная пьеса"!

- А то, что он ублюдку руку жал, -

Издержки сложных творческих процессов!

Про "Пьесу"… Я смотрел её давно,

В ней всё прекрасно искренне и тонко.

Никиту жаль. Никита стал говном.

Нет, не говном, а хуже. Стал подонком.

- Артист кого убил? Сошли с ума?!!

- Вы просто смерти человека рады!

- Ракета в Боинг целилась сама,

Не мог же Лёлик выстрелить из "Града"!

- Мерзавец? Ну и что, теперь забыть,

Каким он был уютным, добрым, милым?

- А родственникам – что, теперь не пить

За память деда в доме Чикатило?

Ведь дед – он наш, он не такой, как все,

О нём в семье мы помнить будем вечно!

Е*ал детишек в лесополосе?

Зато внучатам смастерил скворечник!

Ну да, конечно, он перегибал,

Зато смотри, какой домище сладил!

Не для того он сруб для нас рубал,

Чтоб каждый на его могиле гадил!

Да, не стрелял. Но что-то, ё-моё,

Из Чехова слова напоминает:

Висит на сцене старое ружьё,

А в третьем акте – совесть убивает.

- А Гамсун – как? А Лили Рифеншталь? --

Летело в ночь по улицам московским.

- Певцы скотов, мне, кстати, их не жаль.

Такие же, как Горький с Маяковским.

О как же ты противен вязкий гной

Имперских за паёк интеллигенций,

И вечность им не выдаст ни одной

Из всех, что так желанны, индульгенций.

Они молчали в 68-м,

И в 79-м – промолчали,

Молчали, выясняется, с трудом,

Но без труда награды получали.

Эх, знать бы, кто, когда, за что и чем

Таланту за злодейство отмеряет.

Хозяйка вдруг взметнулась: - Выпить всем!

Ведь смерть любого с каждым примиряет!

На это я сказал: - Пожалуй, нет.

Не каждый может с каждым примириться,

Не сможет стук смертельных кастаньет

Заставить жертву танцевать с убийцей.

…Я с ними пить любил до темноты,

Мы власть ругали, не стесняясь мата,

Но между нами вспыхнули мосты,

"На посошок" не буду пить, ребята.

Мне тошнотворна труб фальшивых медь,

Я плачу от того, чему вы рады.

Когда умру – не вздумайте скорбеть,

И на поминки приходить не надо.

А я? Махну в Житомир завтра днём.

В театр, к дружку армейскому Шкарупе,

Мы там с дружком артиса помянём

Без танцев на едва остывшем трупе.

Мы выпьем за его лукавый взгляд,

За то, как был в искусстве он азартен.

Для нас он умер много лет назад,

Приделав Крым к линялой русской карте.

В Житомире есть памятник вины

Всех тех, что против ужаса не встали.

Там фото всех, кто не пришёл с войны,

Висят в строю на старом пьедестале.

Там слышно стоны из солдатских горл,

Застывшие у прилуганских весей,

И фраза: "Залишився сын Егор,

Дружина Вiра, донечка Олеся"…

Вы в гроб тому, кто словом унижал,

"За упокой" записок насовали,

Вы, поддержав того, кто поддержал,

За зло и мерзость проголосовали

Что ж, продолжайте славить и лизать,

Тирана, мракобеса, оккупанта…

"Покойся с миром" не могу сказать

Тому, кто поддержал войну талантом.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
99
предыдущая
следующая