Фотасесія

Значіця таг, ушов я сработи дета о дівятам часе. Вишав с ринка і неспеша почвалав у напрямку дома, ну і папуті как абична (паслєднє врємя) зайшов у парк .Іду по стежці і іщут глаза маё дерево. Де я надибав йожига. Ісчу, ісчу, знач. Неаріентуруюсь нікера.А..Думаю несудьба знач. Прашол ісчЕ чуть і тут я чую десь рядам шелестить чьота. Я став, стаю, слухаю. Апять-шур-шур. Япатихеньку у напрямку звука чимчикую. Опа! Знов. Салафанавий пакет вроде іде? Неееееееее,ти чьо пакети неходят, да і я некурив ще. Справа бачу несеця тень калюча. і пряма у сторану дарожки бетоннай, а я уже тел дастав і пригатовив к сйомке. Бачу уже його очима своіми і він виходить на трапу цементу. І тутачки я його сфоткав! Він такий рац! Став. Сразу же развирнувся на 180градусів і наутьок у лес. Думайе ну накер мені апять еті фота сйомки ваші галімі. А мане уже неастанавить-у дагонку клац!. Іду за ним і він поняв, шо зараз начньоца йего йожачій канец уже. Я шо німий за ним, наздоганяю, захожу справа і фотаю ще. Йож такий стаіть, патіпу, нуладна зараз пасмотрім чім ета закончійя. А я клацаю і клацаю. Один і той же ракурс, тіки то зліва то справа. А він і нековаеця, як пршлій рас , а так смотріт с інтересам вакруг і палучЕ всьож веде себе чім тада, нестісняеця. Я і ліцо його сфоткав даже .А патом думаю, дай я тебе погладю. Праважу рукой па спині, а він тока-клоц! І пад сібя схавал ножкі і мордачку сразу же спрятав. Нелюбить мабуть када його без спросу трогають. Самной така ж шняга-када к маєму телу ктота прикасаєця, меня азноб прабівает всегда і кочЕця аказаця десь у другом месте сразу. Так от. І тут у мене праскакуйе мисля шоб неплоха булоб його на руки узять. Перевертаю його на спину, а він ваабще у клубок свернувся і проста покотився із рук, і на землю - плиг. Я атарапел ат етаго! (так і непоняв як у нього палучілась так сделать, я уже пажалел что раділся чЕлавегам, а не йожигам ) пасідел, падумал. Пару фотак клацнув. Анука сменім пазіцию маделі, падумалось мне. І переварачую медленна на спину йежа. А їм мабуть непаприколу наспині лежать, так он ушол всебя ваабще і нікера меня окрім колючай сфери невидно. Ну шо делать давай фотать. Патом сижу сматрю на нього і жду кадаж він аткроеця. А а вони ета роблять настока повільно, що і невидно зовсім нічого. Так, от фанаря клацаю чЕрез раз і застаю його у разнай степені аткритасті. То мордачку в калючках пабачу, то глаза сверкнут ат фспишкі, ато пробйе його і лапкимі памашет у абйектів, то апять у суцільну калючку сферичну превратиця...Прашло десь с пол часа пака ми фотались і мне пара уже ухадіть я бачу-йожиг уже падустал чуть лежать у скручЕнам стані. Гаварю, ну всьо пака, йожиг, мне пара, а він на пращанйе махнул правай лапкай і я ушол. Єта небув скарей тот йож каторий у пятніцу бил, бо тот паменьше трохи, да і какая к чьорту разніца? а патом я пашол к озеру і павтикав там трохи. А йож мабуть дамой пашол спать.
я знаю уже как вставлять сюда фоткі, такшо у пасмотрите пасмотріте їх деякі.
усе 55 непаставлю, но некатарийе будут.