Куды не глянь жидо-масоны, А остальные люди где??? Весь мир заполонили жиды-иуды МОЙШИ, ХАЙКИ, ЛЕЙБЫ, САРКИ…. Но я, вот братцы, из словьян. 

И Я СКАЖУ ВАМ ЧЕСТНО, БЕЗ УЛОВКИ, 

 Вокруг нас шастают жидовки. 

 ДАЖЕ В КРАНЕ УЖЕ НЕТ ВОДЫ - 

 ВОДУ ВЫПЕЛИ ЖИДЫ! 

 ВЫВОД ЭТОМУ ТАКОВ - 

 СЛИШКОМ МНОГО ВАС, ЖИДОВ???

Жиди лізуть в усі дірки, 

 Щоб Державу задушить, 

 Вони владою рулюють, 

 Українців усіх мордують, 

 І мацу свою їдять.

Треба їм заслон поставить, 

 Бо державу розкрадуть. 

 І тому беріть Базуки, 

 Та стріляйте по жидам, 

 Вот тоді зрадіють Землі, 

 Засвяткує БАБІН ЯР!!!!

Закони про внесення змін до бюджету-2013 про перерозподіл бюджетних коштів Міндоходів і ДержНС опубліковані у виданні "Голос України".

 

Виїзне засідання Верховної Ради

В Україні набули чинності два закони, прийняті 4 квітня парламентською більшістю під час виїзного засідання Верховної Ради на вул. Банковій, легітимність проведення якого заперечувала опозиція.

Закони про внесення змін до бюджету-2013 про перерозподіл бюджетних коштів Міндоходів і ДержНС і внесення змін до бюджету для створення сприятливих умов для кредитування агросектору опубліковані у виданні "Голос України".

Так, закон № 164-VII передбачає перерозподіл бюджетних призначень для забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на Міністерство доходів і зборів та Державну службу України з надзвичайних ситуацій, в межах загального обсягу витрат, передбачених у державному бюджеті на 2013 рік для органів виконавчої влади, які реорганізували. 5,8 млрд грн з державного бюджету виділено на діяльність Міндоходів і 1,7 млрд грн - на діяльність ДержНС в 2013 р.

А закон № 181-VII направляє 254,8 млн грн для підготовки передачі земель сільськогосподарського призначення у статутний капітал Земельного банку. Гроші підуть на проведення інвентаризації земель та на проведення експертних грошових оцінок ділянок.

Як повідомлялося, провладні депутати провели 4 квітня засідання парламенту поза межами сесійної зали Верховної Ради, в будівлі комітетів на вулиці Банковій 6/8, на якому прийняли близько 20 законів.

Опозиція закликала спікера Володимира Рибака і президента не підписувати закони, прийняті на засіданні поза стінами парламенту, посилаючись на незаконність проведення такого засідання.

12 квітня ВАСУ прийняв рішення про те, що засідання 4 квітня було правоможним.

У свою чергу, президент України Віктор Янукович у п'ятницю, 19 квітня підписав низку законів, прийнятих народними депутатами 4 квітня в актовій залі парламентських комітетів на вулиці Банковій у Києві

Відповідно до доповіді інституту стратегічних досліджень при президенті, акції протесту відбуваються "стихійно", і навіть ті, хто виходив на Майдан, "згодом заспокоювалися".

 

У 2012 році дослідники зафіксували 1500 протестних заходів

maps.google.ru

Національний інститут стратегічних досліджень при президенті відзначив низьку активність українського суспільства. 

"Громадянське суспільство в Україні пасивне, тому що у людей малий досвід самовираження. Вони не розуміють, навіщо це потрібно, і не довіряють громадським активістам", - розповів виданню "Коммерсант-Украина" директор інституту Андрій Єрмолаєв.

Фахівці інституту представили доповідь, що досліджує громадянську активність у 2012 році. Згідно з нею, в Україні на 10 тис. населення припадає 17 неурядових організацій, що значно менше, ніж у країнах Євросоюзу. Наприклад, в Угорщині цей показник становить 46, у Хорватії - 55, в Естонії - 201.

Усього в Україні нарахували 130 тисяч неурядових організацій. Проте, за даними доповіді, системно працюють лише 8-9% з них.

У 2012 році автори звіту зафіксували 1500 протестних заходів. 17% з них мали "конфронтаційний", а 6% - "насильницький характер".

"Найбільшу громадську активність проявляли чорнобильці, підприємці, воїни-"афганці", захисники тварин, футбольні вболівальники і представники ЛГБТ-співтовариства", - наголошується у документі.

За словами Єрмолаєва, акції протесту в Україні відбуваються "стихійно і дієво".

"Як показав досвід 2004 року, навіть ті, хто виходив на Майдан, згодом заспокоювалися і не ставали активними учасниками суспільного життя", - зазначив він.

У звіті йдеться також про небажання місцевої влади співпрацювати з громадськими активістами.

Наприклад, програми фінансування неурядових організацій були затверджені всього у 22 з 27 регіонів, а після прийняття - скорочені до мінімуму.

Так, у Запорізькій області замість передбачених програмою 1,2 млн грн було виділено 30 тис грн, а у Кіровоградській області з 1,5 млн грн - 19 тис. грн. У бюджетах Києва, Черкаської, Тернопільської, Дніпропетровської областей в 2013 році кошти на ці цілі взагалі не передбачено.

Разом з тим голова всеукраїнської громадської організації "Інститут "Республіка" Володимир Чемерис стверджує, що дані доповіді "відрізняються від реального життя". 

На його думку, громадянське суспільство в Україні досить активне. 

"За неофіційними даними, в Україні в минулому році відбулося понад 230 тис. акцій, в яких в цілому взяли участь 95 млн громадян. Проблеми в основному полягають у спробах влади регулювати суспільство", - упевнений Чемерис.

На місці демонтованого Леніна встановлять пам'ятник козацькому полковнику.

 

Пам'ятник Леніну в Сумах

raster-maps.com

Депутати міської ради Сум на позачерговій сесії в середу, 17 квітня, проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Леніну, встановленого біля ДК "Хімік" ПАТ "Сумихімпром".

Як повідомляє місцеве інтернет-видання 0542.in.ua, мер Сум повинен буде підготувати проект рішення на наступну сесію, дотримуючись усіх вимог чинного законодавства.

На місці демонтованого пам'ятника Леніну надалі мають намір встановити пам'ятник засновникові міста козацькому полковнику Герасиму Кондратьєву.

Герасим Кондратьєв до 1655 року служив козацьким отаманом у містечку Ставище Білоцерківського полку. У 1665 році разом зі своєю сотнею козаків і сім'ями переселився на Слобідську Україну, де 25 червня заснував місто Суми.

У вівторок під час голосування щодо виборів у Києві "регіонал" Михайло Мироненко голосував одразу за двох депутатів. Про це повідомляє партія "Батьківщина" на своїй сторінці у Facebook, публікуючи фотографію на доказ.

"Під час голосування проекту постанови про призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради (№ 1034) Михайло Мироненко (ПР) утримується за себе і іншого депутата", - йдеться у повідомленні.

Фото: прес-служба "Батьківщини"/facebook.com 

Як відомо, 16 квітня Верховна Рада знову провалила законопроект щодо призначення виборів місцевої влади у Києві. За відповідну постанову опозиціонера Володимира Яворівського проголосувало лише 200 депутатів.

Зарплата голови Верховної ради Володимира Рибака становить понад 20 тисяч гривень. Це випливає з проекту кошторису Ради на 2013 рік, який надав народний депутат «Батьківщини» Андрій Пишний.

Спікеру парламенту нараховується саме високу платню у Верховній раді - 20 тисяч 240 гривень на місяць, включаючи оклад, премію і гарантовані надбавки. Крім того, спікер може розраховувати і на щомісячну надбавку в 2 тисячі 300 гривень, так як для депутатів передбачена доплата за науковий ступінь, почесне звання і знання іноземної мови (всього на такі доплати заплановано 96 тисяч 200 гривень). А Володимир Рибак - доктор економічних наук і заслужений будівельник.

Зарплата віце-спікера, комуніста Ігоря Калетника друга за величиною в Раді, вона становить 19 тисяч 400 гривень. Платню другого заступника, свободівця Руслана Кошулинського - 18 600 гривень мінус податки.

Тридцять п'ять керівників депутатських фракцій і комітетів, серед яких Арсеній Яценюк, Олександр Єфремов, Сергій Ківалов, Давид Жванія, Володимир Литвин, Микола Мартиненко, Олександра Кужель, Борис Колесніков, Микола Томенко, заробляють 17900 грн на місяць мінус податки. Зарплата решти депутатів залежно від комітетських посад на 100-500 грн менше.

Місячний фонд оплати праці парламентаріїв становить 8 мільйонів гривень, або 1 мільйон доларів. Таким чином, на зарплату депутатам у 2013-му буде витрачено 12 мільйонів доларів «брудними», тобто близько 10 мільйонів доларів після вирахування податків.

Раніше апарат Верховної ради зарахував інформацію про зарплату Рибака до розряду конфіденційних. Спікер на прес-конференції, порадив журналістам не ритися в чужих кишенях.

Нагадаємо, один народний депутат обходиться державній скарбниці в 2039 гривень на день. У цю суму включені зарплати народних депутатів та їх помічників, витрати на проїзд депутата, в тому числі на перельоти, лікування, путівки в санаторій, телефонний зв'язок, проживання в готелі і навіть канцелярське приладдя. Тобто, депутату, як мінімум, по роботі не потрібно витрачатися ні на бензин, ні на авіаквитки, ні на лікарні, ні на бесіди по телефону, ні навіть на ручки з блокнотами.

У день народний депутат заробляє 460 гривень. Ще стільки ж обходяться державі зарплати його помічників. Також суму 460 грн складають щоденні службові витрати і 450 грн день проживання в готелі. 106 грн держава виділяє на оздоровлення народного обранця. 73 гривні на день депутати витрачають на проїзд, 15 - на «мелькання» у ЗМІ, 13 гривень - телефон і 2 гривні - на канцелярію.

Перевага Кличка над провладним кандидатом у Києві залишається значною.

 

Віталій Кличко

Якщо б вибори мера Києва відбулися найближчим часом, то найвищі шанси їх виграти були б у Віталія Кличка. За нього готові проголосувати 30,5% всіх виборців, або 35,8% тих, хто збирається взяти участь у виборах. Про це свідчать дані опитування Центру Разумкова.

Другий показник в Олександра Попова (16,4% і 18,0%, відповідно), третій - у Петра Порошенка (12,0% і 14,6%, відповідно). Далі йдуть Андрій Іллєнко (5,7% і 7,1%) і Микола Катеринчук (5,1% і 5,6%).

Якщо б кандидати від "УДАРу" (Кличко) і "Свободи" (Іллєнко) не брали б участі у виборах, а єдиним узгодженим кандидатом від опозиційних сил був Порошенко, його результат на виборах був би 20,1% всіх виборців, або 24,4% тих, хто збирається взяти участь у виборах. Другий результат у Попова (16,7% і 18,8%, відповідно), третій - у Катеринчука (11,9% і 14,1%, відповідно).

Дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова у Києві з 3 по 8 квітня 2013 року. Опитано 1216 респондентів старше 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9% з імовірністю 0,95. З

Позивач вимагає визнати незаконними нормативно-правові акти Ради, ухвалені депутатами 4 квітня. До їх числа відноситься і законопроект про внесення змін до додатка закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік".

 

"Виїзне" засідання 4 квітня вимагають визнати нелегітимним

Юрист Роман Долударев направив на адресу Вищого адміністративного суду України позов до Верховної Ради, вимагаючи визнати протиправними дії щодо проведення засідання 4 квітня поза стінами парламенту.

Позивач вимагає визнати незаконними нормативно-правові акти Ради, прийняті депутатами в цей день. До їх числа належить і законопроект про внесення змін до додатка закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо функціонування Міністерства доходів і зборів та Держслужби з надзвичайних ситуацій), яким передбачено призначити розпорядником понад 5,8 млрд грн держбюджету Міндоходів.

"Засідання на Банковій апріорі є нелегітимним, а те, що сталося, може стати першою ластівкою того, що найближчим часом рішення про розподіл бюджетних коштів на мільярди гривень будуть прийматися в офісі певної політичної партії", - зазначив Долударев.

Як повідомлялося, провладні депутати провели в четвер, 4 квітня, альтернативне засідання поза межами сесійної зали Верховної Ради, в будівлі комітетів на вулиці Банковій 6/8, на якому ухвалили близько 20 законів.

Народний депутат Павло Балога, позбавлений за рішенням ВАСУ мандату, 8 квітня написав повторну заяву про вихід з парламентської фракції Партії регіонів.

Нагадаємо, Павло Балога в грудні минулого року написав заяву про вихід із складу фракції Партії регіонів.

З огляду на відсутність документу в секретаріаті ВР, він заявив, що надішле повторну рекомендованим листом.  Балога заявив, що причина затримки у оприлюдненні заяви про вихід із фракції – бажання партії влади позбавити його мандата силами суддів Конституційного суду саме як члена їхньої фракції.

8 лютого Вищий адміністративний суд позбавив депутатських мандатів Павла Балогу і Олександра Домбровського.

Приводом для такого рішення ВАСУ став позов депутата Верховної Ради VI скликання Юрія Кармазіна, який заявив про фальсифікації виборів в округах №11 (Вінницька область) і №71 (Закарпатська область). Вищий адміністративний суд своїм рішенням зобов'язав ЦВК провести повторні вибори в цих округах.

Згодом заступник голови ЦВК Андрій Магера заявив, що не бачить легітимного законодавчого механізму для призначення перевиборів в одномандатних округах №11 і №71.

Голова Верховної Ради Володимир Рибак заявляв, що ініціюватиме звернення народних депутатів до Конституційного Суду у зв'язку з цим рішенням ВАСУ.

сьогодні, 19:55   

Коментувати Розмір тексту:    

 

 Віталій Немилостивий 

Джерело: Фото із Facebook Немилостивого 

Як ця новина вплинула на рейтинг? ВО Батьківщина

Лідер - Юлія Тимошенко/Арсеній Яценюк

Позитивно

Негативно

Нейтрально

Нардеп від "Батьківщини" Віталій Немілостівий, який нещодавно вийшов з фракції, написав заяву про складання депутатських повноважень. 

 "Згідно тексту присяги, яку я підписував як член ОО "Батьківщина", я обіцяв у разі виходу з фракції, написати заяву про складання депутатських повноважень. Я готовий взяти відповідальність за кожне своє слово і для мене дійсно було справою честі після виходу з фракції подати на розгляд Верховної Ради заяву про позбавлення мене мандата народного депутата. Дякую Олегові Ляшку за те, що зареєстрував мою заяву у секретаріаті", – написав він на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, 4 квітня із фракції ВО "Батьківщина" вийшли четверо народних депутатів. Спікер Верховної Ради Володимир Рибак заявив, що відповідно до персонально поданих заяв, з фракції вийшли народні депутати Олег Канівець, Віталій Немілостівий, Роман Стаднійчук та Ігор Скосар.

 Джерело:  

Телеканал новин "24"