Лікарі на Вінничині нишком користуються «Опеля», купленими Тимош

  • 01.08.11, 21:36
Лікарі все-таки їздять до хворих на машинах, куплених урядом опального екс-прем'єра.

Про це йде мова в тексті Вікторії Герасимчук «Медреформа уві сні і наяву».

Так, в селі Северинівка Жмеринського району на «Опелі» лікарі їздять до пацієнтів, іноді відвозять хворих до райцентру. «Тільки ж ви не фотографуйте його!», - Лякаються місцеві. Нагадаємо, нинішня влада намагається довести, що покупка «Опелів» була абсолютно даремною, тому й виходить, що машини є - а користуватися ними ніби як і не можна, щоб не суперечити політиці партії.

Російська історія від Медведева.

  • 28.07.11, 19:59
27.07.11 10:29 Страницами "русской" истории. Пища для ума
Очерк на тему летнего обострения имперастии и московских содомитов. Автор - Ю.Винничук. Взято с ТСН.юа, автор не против донесения данной информации до как можно более широкого круга обывателей. Язык оригинала.


Недавно Дмітрій Мєдвєдєв запропонував Україні та Білорусі разом з Росією відзначити у 2012 р. 1150-річчя російської державності. Бо, мовляв, "у нас спільні історичні та духовні корені". А далі заліпив таке, що хоч стій, хоч падай: "державність наша відповідно до канонічної теорії поширювалася, що називається, з півночі – північного заходу на південь, і в цьому сенсі ми зацікавлені, щоб наші партнери прийняли також в усьому цьому участь".

Цікаво, де він таку канонічну теорію вишпортав. Щоб мене качка брикнула, коли не Кіріл підказав! Це ж треба – з півночі на південь. Так чого доброго ми довідаємося, що і Київ московити заснували, і Львів, і Чернігів...

Але що тут дивуватися – міфами земля російська повниться. Тому й не дивно, що Путінська імперія продовжує плодити великодержавні міфи. З цією метою і створюються нові версії старих фільмів. Зокрема, новий фільм про Александра Невського за розрахунком кремлівських ідеологів повинен сприяти патріотичному вихованню молоді. Адже російська історія така скупа на справжніх народних героїв, що доводиться їх вигадувати.

Або красти. Наприклад, у новгородців. Волелюбні новгородці могли б стати четвертим східнослов’янським народом, якби не жорстока експансія Московщини. Сучасний російський учений Георгій Трубніков писав: "якось я почув таку фразу: "Я - нащадок новгородців, і для мене москаль гірший, ніж єврей для антисеміта". Виявляється, нащадки новгородців пам’ятають про свою велич. Правда, велич Александра Невського дещо сумнівна.

Першим, хто почав творити з Александра Ярославовича великого героя, був Іван Грозний, який звелів його канонізувати і наділив титулом "Невський", далі Петро I у 1723 р. урочисто перепоховав "предка" в Александро-Невській лаврі у Санкт-Петербурзі та ухвалив відзначати його пам'ять. А 21 травня 1725 р. Катерина I встановила орден святого Александра Невського. Під час Бальшой Атєчєствєннай за вказівкою Сталіна обличчя полководця опинилося в центрі срібної п'ятикутної зірки. Цікаво, що саме троє тиранів – Грозний, Петро І і Сталін – так зворушливо опікувалися Невським.

А далі усе пішло, як по маслу. Александр Невський став відомим кожному школяреві не тільки завдяки підручнику з історії, а й завдяки фільму Сергія Ейзенштейна. Запопадливі російські історики дружно поставили князя в один ряд з найвидатнішими полководцями світової історії. "Тріумфальні перемоги 1240 р. в Невської битві і 1242 р. на льоду Чудського озера зупинили вороже нашестя; залишилися незмінними і межі Новгородської землі", – писав доктор історичних наук А.Н. Кірпічніков.

Та чи справді то були аж такі величні битви? Візьмемо Невську битву. За офіційною версією влітку 1240 р. шведи, очолювані Біргером Магнуссоном, зятем короля Еріка V, піднялися по Неві і, ставши табором, послали Александрові виклик на бій. Той вирушив "з малою дружиною" і 15 липня 1240 р. під прикриттям ранкового туману раптово напав на шведів та розгромив їх. Біргеру із залишками загону ледве вдалося врятуватися втечею у сутінках. Але тут же вказано, що тілами простих шведських воїнів заповнили дві братські могили, останками ж іменитіших завантажили аж два кораблі. То про яку панічну втечу мова, якщо з літописів видно, що убитих поховали самі шведи?

Військо Александра втратило у битві до 20 вояків. Ця обставина муляла не одного історика, бо що ж це за велика битва при таких жалюгідних втратах? Та ще й з ким – із вікінгами, для яких війна була ремеслом. Яку б ми відому битву не взяли у середньовіччі, всюди втрати незмірно вищі. При чому не обов’язково брати найбільші і найкровопролитніші битви.

Але це не єдина загадка, яка причаїлася у літописі. Якщо "битва" почалася на світанку, а шведи втекли у сутінках, то вона мусила тривати цілий день. Але... в середині липня ще панують білі ночі. Звідки сутінки?

Не обійшлося у літописі і без брехні: шведський "бискуп убиен бысть". Але жоден із семи шведських єпископів того часу не загинув у 1240. Друга брехня – буцім Александр вдарив списом Біргера в обличчя. От тільки шведам про це нічого невідомо і про жоден шрам на обличчі Біргера нема ані згадки. Та й на жодному його портреті шраму не видно, хоча шрами, як відомо, лише прикрашали лицарів.

А найбільший парадокс полягає в тому, що Біргер, зазнавши такої страшної поразки, став ярлом, а через десять років після Невської битви його семирічний син обраний королем і разом із батьком править країною. Та на цьому парадокси не вичерпуються. Родини Александра Невського і Біргера перебували у дружніх стосунках. Саме у Швеції збирався Александр оселитися, якщо б йому довелося стати вигнанцем. А його брат Андрій від ханського гніву сховався не де, як при дворі Біргера.

На відміну від невеликої кількості руських літописів, у шведів літописання було розвинуте куди ширше, окрім того писалися й родові хроніки, де скрупульозно описано будь-які, навіть дрібні, історичні події. Але ніде, у жодному джерелі нема ані слова про якусь Невську битву. Якщо хтось подумає, що шведи вирішили замовчати свою поразку, то мушу розчарувати: у їхніх джерелах зафіксовано безліч різноманітних битв, серед яких чимало й поразок.

Вірогідніше усього, не було жодної битви. Шведи і новгородці зустрілися і уклали договір, після якого понад три сторіччя не воювали. А потім відбувся турнір і спільна пиятика. От під час турніру та п’яної бійки з рубаниною і загинуло трохи люду. Усе решта – фантазія літописців, які художньо опрацювали княжу версію. Але що їх самих при тім не було, то й наплутали чимало.

А на останок ще один парадокс. Восени того ж 1240 р. новгородці виганяють Александра Ярославовича! І це після такого ратного подвигу? Чи не тому, що довідалися правду?

Та рушимо далі. У битві, яка відбулася 5 квітня 1242 р. на льоду Чудського озера з руського боку брало участь нібито до 17 000 вояків, а з німецького – до 12 000. Скільки втратили русичі – невідомо, а от німецьких рицарів полягло аж 500 та ще 50 потрапило в полон, ну, і чуді лягло "без числа". Бо чудь німцям помагала.

Але, якщо про Невську битву шведи нічогісінько не чули, то німці про Льодове побоїще знають. Правда, у "Хроніці землі Пруської" про це ані слова, зате "Римована хроніка" наводить зовсім інші цифри: у битві брало участь 300–400 німців, 20 рицарів загинуло, 6 були полонені. Підозри в тому, що німці занизили свої втрати безпідставні, бо хроніка поширювалася у багатьох списках, а усі убиті були названі поіменно. Якби пропустили аж кількасот – це б викликало неабиякий скандал. Цифри наведені у хроніці скидаються більше на правду, бо на ту пору рицарі й не могли виставити численнішого війська. Перед тим вони зазнали кількох відчутних поразок. Найбільшої – у 1236 р. від литовського князя Міндовга під Шауляєм, коли загинуло 40 рицарів. Між іншим на боці рицарів тоді билися й псковитяни, литовці узяли в полон їх майже дві сотні. Так що російсько-німецька дружба зароджувалася ще у прадавні часи.

У битві під Дорогочином, де розбив рицарів уже Данило Галицький, полягло понад 20 рицарів. А в 1241 р. уже татари розгромили збірну армію німців, поляків і тевтонських рицарів біля Лєґніци. Там рицарів загинуло стільки, що Тевтонський орден очухався щойно через сто років. Таким чином сил на те, аби виставити багатотисячне військо він уже не мав.

Та й те сказати. На місці битви під Дорогочином, під Лєґніцою і під Грюнвальдом (15 липня 1410 р.) ще й досі археологи знаходять у землі мечі, вістря стріл і списів, напівзотлілі чоботи та інше причандалля. А от на місці Льодового побоїща археологи не знайшли нічого.

З фільмів пам’ятаємо, як рицарі у важких обладунках провалювалися під лід. Але це казочка, бо обладунки рицарів і русичів важили однаково. Однак на дні озера теж не знайдено нічого.

Очевидно, була якась невелика сутичка, але Александр уже був мастаком роздувати мильні бульбашки. Правда, підчистити геть усі літописи йому не вдалося, тому в Іпатієвському літописі читаємо чітко і недвозначно: "У лето 6750. Не бисть ничтоже". А літо 6750 від Створення світу – це і є 1242 рік.

У Лаврентієвському літописі, який брав інформацію з хроніки, створеної при дворі сина Александра, сказано так: "В лето 6750. Ходи Александр Ярославович с Новгородци на Немци и бися с ними на Чюдскомъ езере оу Ворониа камени. И победи Александр, и гони по леду 7 верст секочи их". Якось надто скупо про таку героїчну битву. Яка між іншим нічого не дала, бо те, що пишуть у підручниках, буцім перемоги Александра зупинили німецьку експансію, брехня. Адже Іванові IV Грозному через три сторіччя довелося вести з цим самим орденом тривалу Лівонську війну.

27.07.11 12:30 Судді в шоці від Кірєєва: "Безпрецедентний випадо

  • 27.07.11, 20:33
У даному випадку суд сам провокує затягування процесу ", - сказала газеті" Комерсант-Україна "колишня суддя Апеляційного суду Києва Анжела Стрижевська.

Дивіться також на «Цензор.НЕТ»: Тимошенко: Справа шиють! Білими нитками! ВІДЕО.

"Це взагалі безпрецедентний для України випадок, коли в резонансній справі, всупереч усім нормам, так грубо порушується право на захист. У мене навіть слів немає", - заявила вона.

За підрахунками Стрижевської, для ознайомлення з 15 томами справи потрібно мінімум 2 тижні.

Вона каже, що дії Кірєєва викликають подив і в інших суддів.

"Сьогодні я зателефонувала колегам з Апеляційного суду і питаю:" Може, я щось пропустила, хіба можна задовольнити клопотання про відмову від захисників і проводити судове слідство? "Вони говорять:" Ні, ми такого ніколи не робимо. Якщо у нас заміна захисників, ми завжди оголошуємо перерву і даємо час на те, щоб підсудний знайшов нового захисника, а потім вже слухаємо справу ", - розповіла Стрижевська.

А в адвокатському корпусі, за інформацією газети, підтримують тактику, обрану захисниками Тимошенко.

"В її ситуації це була єдина міра, яка могла дати їй право на захист", - сказав віце-президент Асоціації адвокатів України Валентин Гвоздій.
ЧИТАЙТЕ НА Цензор.НЕТ: Тимошенко: Під час допиту свідка від Нафтогазу сплив компромат на Януковича

Він не вважає дії Тимошенко затягуванням процесу.

"Як практикуючий адвокат можу з упевненістю сказати: щоб ознайомитися хоча б з одним томом, необхідно два-три дні. А на вивчення матеріалів та підготовку правової позиції в такій справі потрібно як мінімум два-три місяці", - зазначив Гвоздій.

"Здійснювати захист при нинішніх обставинах категорично не можна, тому що це не захист, а відбування часу", - сказав він.
На латинице

Київського князя Святослава жиди вважають антисемітом,це нетак.

  • 26.07.11, 20:11
Князь Святослав Ігоревич був єдиним сином князя Ігоря і княгині Ольги. Зростав він і виховувався у традиціях, які залишили йому його гідні попередники. Мати Святослава, мудра княгиня Ольга, посвящала його в таємниці європейської політики і дипломатії. Тому молодий князь Святослав і отримав від своїх предків у спадщину широкий розмах, відвагу, уміння переживати знегоди і перемагати в скрутних умовах. Але якщо одна частина його натури рвалася до далеких походів, до підкорення чужих земель, то інша — зв’язувала його з рідною землею, з Україною-Руссю, веліла бути чуйним до потреб своєї батьківщини. Всі роки свого княжіння він провів не в Києві в палатах, а в походах зі своїми воїнами. Ось що писав про князя Святослава літописець Нестор: «Він ходив на ворога зі стрімкістю барса; в походах не возив із собою ні казанів, ні обозів; харчувався кониною або м’ясом диких звірів, яке пік на вугіллі; не боявся ні холоду, ні непогоди; спав у походах без шатра під відкритим небом, підстеливши під себе кінський пітник, а під голову — сідло; якщо ж ішов на ворога, то ніколи не нападав на нього зненацька, а завжди заздалегідь попереджав: «Іду на ви!»

Подібним чином говорили про князя і греки, його вороги, з якими він вів наполегливу боротьбу. Боялися грізного князя і ненавиділи його, але всі з повагою розповідали про його хоробрість і відвагу.

ПОХІД НА СХІД І ПІДКОРЕННЯ ХАЗАРІЇ

Свої військові походи Святослав розпочав у 964 році в східному напрямку, де його батько князь Ігор здобував славу. Його зобов’язували до боротьби життєві потреби Київської держави. На схід від України-Русі землі навколо Дону і Поволжя перебували під владою Хазарського каганату. Ще за часів Олега та Ігоря українські племена звільнилися від хазарського впливу, але далі на схід хазари контролювали всю торгівлю. Тому Святослав вирішив завершити справу своїх попередників, ліквідувати цю могутню торгову силу і відкрити східні торгові шляхи для українського купецтва. Почавши в 964 році похід на в’ятичів, які мешкали біля витоків Оки і платили данину хазарам, Святослав звільнив їх від довголітньої неволі. Потім пішов до середньої Волги, де знаходилася держава так званих срібних болгар (волзькі болгари), через територію яких ішло торгове срібло з Уралу. Взявши приступом їхню столицю Болгар (недалеко від Казані), Святослав заволодів не лише багатим торговим центром, але й важливим центром торгівлі невільниками. Потім Святослав пішов на саму Хазарію зі столицею Ітіль у гирлі Волги (в околицях Астрахані). Спочатку йому зустрілася фортеця Саркел або Біла Огорожа, побудована раніше греками на замовлення хазар для протидії походам з України-Русі. Взявши місто Саркел, Святослав рушив до столиці, де зосередилася головна торгівля арабськими і персидськими виробами. Підкоривши в 965 році столицю хазар Ітіль, Святослав не залишив у ній каменя на камені, припинивши, по-суті, існування самого Хазарського каганата.Цим він зробив добре діло для всього тогдішнього людства,тому що жидовіни почали розповзатись по всій нинішній Європі.Довгий час ці історичні подвиги Киівського князя Святослава замовчувались світовою жидовнею,і тепер вони щитають його антисимітом.А він зробив благу справу знищив жидівську державу під корінь, і відстрочив на довгий час жидівське засилля на землі.І шана і слава за це великому князю Київському Святославу.

Уряд тримає обіцянку по пенсіях,тільки не по тим.

  • 25.07.11, 20:33
Правительство выполнило свое обещание и ограничило ряд социальных выплат, в частности, пенсии инвалидов–участников ликвидации последствий на Чернобыльской АЭС и детей войны будут меньше положенного на 240-480 грн и 141 грн соответственно.

Представитель чернобыльцев отмечает, что их пенсии Кабмин ограничивает не впервые, поэтому они просят признать накопившуюся задолженность внутренним госдолгом, пишет «Коммерсант-Украина».

В субботу Кабинет министров опубликовал постановление №745 от 6 июля, определяющее размеры выплат, финансируемых за счет госбюджета. Еще в изменениях к закону о госбюджете на 2011 год, принятых 14 июня, прописано, что выплаты осуществляются в зависимости от наличия денег в казне.

Несмотря на депутатское обращение в Конституционный суд о незаконности введения ограничений на соцвыплаты и на действие законодательства, которым четко регулируются размеры помощи и пенсий, правительство все же решило установить свои параметры выплат.

Существеннее всего постановление коснулось пенсий инвалидов–участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, лиц, потерявших кормильца и детей-инвалидов. Закон «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших в результате чернобыльской катастрофы» определяет их пенсии в процентах от прожиточного минимума для нетрудоспособных (прожиточный минимум с 1 апреля – 764 грн) – они зависят от группы инвалидности и годов участия в ликвидации последствий аварии – от 110% до 220% прожиточного минимума.

Но постановление закрепляет размеры пенсий в 600-1200 грн, что на 240-480 грн меньше, чем прописано в законодательстве.

Пенсия детей-инвалидов должна составлять 70% прожиточного минимума, но она установлена в размере 380 грн вместо положенных 534,8 грн.

Изменения коснутся и пенсионных выплат детям войны. Прибавка составит 49,8 грн, хотя закон предусматривает 25% прожиточного минимума – 191 грн. Постановление будет действовать до конца года.

Напомним, что Кабинет министров презентовал проект Государственной программы социального и экономического развития на 2012 год, на базе которой затем будет разработан бюджет на следующий год.

Хто получив таке послання,поділіться своїм враженням.

  • 25.07.11, 17:53
Пропонуємо Вам пройти активацію послуги "Реальний користувач".

Після її успішної активації у Вас з'являться наступні можливості:
- Ваш рейтинг на сайті збільшиться на +1000;
- у Вас з'явиться можливість голосувати за інших користувачів і
розміщений ними контент (фото, відео, блоги і так далі);
- розміщуваний Вами контент потраплятиме на головні сторінки розділів;
- Ви зможете робити "ставки години" в розділах;
- доступ до коментування Вашого контенту, а також доступ в гостьову
книгу можна буде обмежити тільки для користувачів, які також
активували послугу "реальний користувач";
- доступ до негативного голосування за Ваш профіль можна буде
обмежити тільки для "реальних користувачів".

Для активації цієї послуги необхідно вказати на сторінці
http://passport.i.ua/realuser/ номер свого мобільного телефону. На
один номер може бути зареєстрований тільки один аккаунт. Для
абонентів українських операторів мобільного зв'язку активація
послуги безкоштовна.

Ригінали і тут нечесні з людьми.

  • 23.07.11, 19:06
Учасники Акції від Союзу Олега Калашникова скаржаться, що їм не виплачують гроші за участь в акціях.
Про це журналістам розповіла в п'ятницю пенсіонерка Тетяна Лісовик.
За її словами, в п'ятницю 15 липня вона працювала на роздачі листівок, за що їй повинні були заплатити 90 гривень з розрахунку 15 гривень на годину. "Мені дали жетон, за яким я повинна була отримати гроші, але мені сказали, що грошей немає, і запропонували прийти пізніше" - розповіла вона.



"А у понеділок мені сказали, що віддадуть лише 80 гривень, але я і в понеділок відпрацювала ще дві години" - розповіла пенсіонерка.

Дивіться також ФОТОрепортаж на правда: Мітинги біля Печерського суду: в очікуванні арешту?

У понеділок її "прибрали з акції за те, що вона наважилася вимагати оплату"

"Врешті-решт, мені залишилися винні 40 гривень, але з огляду на мою пенсію в 730 гривень-для мене це істотні гроші" - уточнила жінка.


"Я насправді проти Тимошенко, але я могла зі своєї ініціативи постояти тут кілька годин і піти, а не працювати тут цілий день за" дякую ".

Чергове Азарівське корито.

  • 21.07.11, 19:47
1.07.11 17:48 У Азарова установили расценки на торговлю справками для предпринимателей

Правительство установило цену на выдачу справки из Единого государственного реестра предприятий.

Соответствующее постановление обнародовано на сайте Кабмина. Согласно документу, выдача справки в течение пяти рабочих дней будет стоить 13 гривен, в течение двух рабочих дней - 17 гривен, в течение одного рабочего дня - 26 гривен.

ПР нехоче празднувати день незалежності,а як Українці.

  • 20.07.11, 22:30
.07.11 08:12 Партия Регионов: Независимость ничего не принесла. Не нужно праздновать то, чего нет

Заместитель руководителя фракции Партии регионов в Верховной Раде Вадим Колесниченко считает, что независимость ничего не принесла гражданам Украины, двадцать лет шло проедание наследия СССР.Богословская рассказала, чем закончится дело Тимошенко!
Фирташ раскрыл, на кого работала Тимошенко


Об этом он сообщил в рамках экспертного опроса Днепропетровского филиала Института Горшенина «Почему Президент Украины отменил проведение парад на День Независимости?».

ЧИТАЙТЕ НА ЦЕНЗОР.НЕТ: Часть депутатов Рады реализует проект "русского мира", - Томенко


«На сегодняшний день в Украине есть более важные приоритеты - борьба с бедностью, разрешение социальных проблем, которые нужно решать сегодня, а не завтра. А парады у нас обязательно будут, когда будем жить лучше. Однако есть праздники, которые по оценкам специалистов, объединяют всю страну, а есть молодые праздники, которые станут праздниками со временем. 9 мая объединяет всех без исключения граждан Украины. На сегодняшний день, независимость ничего не принесла, только двадцать лет проедалось то, что получили от СССР», - отметил Колесниченко.
Читайте на Цензор.НЕТ: От "мажоров" защитят "Регионы", - Колесниченко

По его мнению, когда празднование Дня Независимости сможет подарить чувство собственного достоинства, демократии и свободы Украине, тогда это будет общим праздником.

«Не нужно натужно праздновать то, чего нет. В этом нет необходимости», - сказал Вадим Колесниченко.

Напомним, 15 июля Президент Украины Виктор Янукович подписал указ, которым отменил парад войск на День Независимости.