Про "ідеалізацію Заходу"

Я живу і працюю серед людей, які є переважно прихильниками проєвропейського шляху розвитку України. Але я не знаю серед них нікого, хто б вважав, що Захід - світ ідеального людського суспільства. У той же час, багато років я стежу за суперечкою прихильників проєвропейського шляху розвитку країн колишнього Союзу РСР, і прихильників орієнтованої на Росію євразійської інтеграції. І давно стикаюся з одним прийомом, що його використовує "проросійська" сторона суперечки.

"Ви живете у світі фантазій, - звертаються вони до "прозахідників", - ви ідеалізуєте Захід. Ви стверджуєте, що в Росії бардак, корупція і диктатура? Так от вам конкретні приклади бардаку, корупції і диктатури з життя вашого улюбленого Заходу. Там - точнісінько так само!". І далі йдуть відповідні приклади, підтверджені фотографіями та пруфлінками.

Цей прийом зустрічається і в окремих статтях, і в коментарях.

Наприклад, кілька днів тому натрапив на пост "ЄвроЖКГ", з повним текстом якого можна ознайомитись за посиланням, а я наведу тільки вступний абзац:

"Спеціально для тих, хто вважає, що Західна Європа намащена медом, а по ньому течуть молочні ріки з кисільними берегами. Що там все правильно, все розраховано, всі кути прямі, люди не вміють переходити вулицю на червоне світло, не матюкаються і навіть не какають. Отже, новини з Гельсінкі, Фінляндія. Чоловіка вбило брилою льоду, що зірвалася з даху".

Обмовлюся: цей конкретний пост не є найбільш показовим на тему "ТАМ - точнісінько так само". Але він усе ж змусив мене сісти за клавіатуру. По-перше, тому, що маленька хитрість проросійських опонентів набридла. А по-друге - питання серйозніше, ніж здається на перший погляд.
* * *
Секрет фокусу простіше пояснити на прикладі.

Порівняємо двох сусідів. Один - пияк, хам і нероба. Інший - нормальний чоловік, у якого в родині, на роботі і взагалі в житті все більш-менш у порядку.

Звісно, і у нормального в помешканні ви можете побачити неприбрану постіль, невинесене сміття або відклеєні шпалери. І на роботі у нього не завжди все гладко, трапляються і недоробки, і догани. Часом він може матюкнутися. Буває, посвариться з дружиною, а на зустрічі з однокласниками перебере спиртного. Іноді він лінується або бреше, їздить без квитка або йде на червоне світло... ІНОДІ.

А у гультяя безлад у помешканні завжди. ЗАВЖДИ. На жодній роботі він через нехлюйство та лінощі довго не затримується. Матюки - повсякденна мова. З сусідами - постійні сварки. Дружина не пускає додому, щоб не виносив речі. Тому що п'є кожного дня. З приятелями - такими, як сам.

Якщо перераховувати гріхи, яких іноді припускається звичайна людина, і з яких не вилазять гультяї, то для обох перелік буде практично однаковий. На цій підставі недоброзичливці (ті самі приятелі-випивохи) заявляють про свого нормального сусіда: "Та чим він відрізняється від нашого брата? - Нічим! Він - такий самий! Ось вам приклади..."

Але ж ні - він не такий самий. Він кращий. І не просто кращий, а принципово інший. Просто у будь-якої нормальної людини є недоліки - прояви неминучої людської недосконалості. А для гультяїв ці недоліки - це спосіб життя і властивості натури.

Тому оточуючі роблять відповідний вибір - на чий спосіб життя орієнтуватися і з ким підтримувати стосунки. І я, у свою чергу, звісно, буду орієнтуватися на нормального сусіда. Тверезого, працьовитого сім'янина. Що, втім, не означає, що я не помічаю його недоліків. Я буду намагатися їх уникати, хоча усвідомлюю, що нароблю і власних помилок, оскільки я теж людина.
* * *
А хто, власне, "ідеалізує Захід"?

Ніхто не стверджує, що на Заході немає негативних явищ, притаманних сучасному людському суспільству, питання в тому, де вони проявляються БІЛЬШЕ, а де МЕНШЕ.

Ніхто не вважає, що на Заході немає безладу. Але порядку все ж таки більше, ніж у Росії. Ніхто не вважає, що на Заході нема корупції. Але рівень корупції менший, ніж у Росії, і вона не тисне приватний бізнес. Ніхто не вважає, що на Заході не крадуть. Але крадуть менше, ніж у Росії і, як сказав Жванецький, "з прибутків, а не зі збитків".

Ніхто не вважає, що на Заході немає несправедливості. Але справедливості там все-таки більше, ніж у Росії.
І більше правосуддя, і можливості відстояти свої права законним порядком. Більше демократії і можливості громадян впливати на політичний клас. Більше перспектив для самореалізації людини. Більше можливостей заробити. І заробити можна теж більше. Своєю працею і здібностями, а не блатом і пристосуванством ...
* * *
"Більше - менше" ... "Менше - більше" ... Але є ще дещо більш важливе, ніж ці "більше" та "менше". Дещо більш важливе для розуміння, чому багатьох людей надихає приклад Заходу, і відштовхує приклад Росії.

Щоб пояснити, про що мова, наведу ще один приклад.

У будь-якому найчистішому повітрі міститься чадний газ СО. Його можна виявити і на гірських курортах, і в автомобільному корку мегаполісу. (Так що з точки зору присутності цієї отрути, курортне повітря і міський проспект у годину пік "абсолютно однакові": - /). Гранично допустима концентрація чадного газу - 20 мг/мі. Це означає, що в приміщенні, де чадного газу МЕНШЕ 20 мг/мі, людина зможе нормально жити і працювати. А в приміщенні, де БІЛЬШЕ - функції організму будуть пригнічуватися отрутою, і чим більшою буде концентрація, тим швидше людина помре.

Цей приклад показує, що, крім оціночних категорій БІЛЬШЕ-МЕНШЕ, існує поняття допустимого порогу. Порогу, перевищення якого означає стагнацію, згасання, загибель. Переходячи від цього прикладу до життя людини в соціальному середовищі, можна сказати наступне:

У реальному житті на індивідуальну людську особистість з боку суспільства діють НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА. Ці фактори пов'язані з безладом і бюрократією, несвободою і несправедливістю, корупцією і злодійством, свавіллям влади - з вадами, в принципі притаманними кожному суспільству внаслідок недосконалості істот, з яких воно складається.

Негативні соціальні чинники тиснуть на психіку людини, забирають душевні і фізичні сили. Вони ускладнюють повсякденне життя. Вони заважають людині самореалізуватися, піднятися економічно, трудитися собі на благо, і як результат, вони не дають людині своєю працею і зусиллями збагатити суспільство, принести йому користь. Вони заважають створенню сімей і нормальному існуванню сімей створених. Вони ведуть до зниження народжуваності і зростання смертності. Від них опускаються руки, охоплює відчай, настає апатія.

Але.

Долати дію негативних факторів соціального середовища людині дозволяє ПОТЕНЦІАЛ ОСОБИСТОСТІ - сукупність рис характеру, сил, мотивацій, знань і навичок, які людина застосовує для досягнення своїх цілей, для дій на благо собі і своїм близьким.

Це - сила характеру і вольові якості, завзятість, працьовитість, розум, творчі здібності, освіта, кваліфікація, бажання вибратися з матеріальних проблем, самолюбство й амбіційність, прагнення до самоствердження, до високого соціального та матеріального стану, бажання добитися успіху у протилежної статі, оптимізм, впевненість у собі, здоров'я і фізичні сили і т.д, і т.д, і т.д.

Негативні фактори соціуму заважають людині жити, розвиватися, продуктивно працювати, покращувати свій добробут, плодити потомство.

Потенціал особистості допомагає людині жити, розвиватися, продуктивно працювати, покращувати свій добробут, плодити потомство.

Чим більше сил і часу людина змушена витрачати на подолання негативних чинників соціуму, тим менше сил і часу залишається для продуктивної діяльності.

Відзначимо, що певна кількість соціального дискомфорту людині навіть необхідна. Щоб не давати розслаблятися, тримати в тонусі, стимулювати діяльність. Коли людина живе з деякою кількістю проблем, але має реальні і посильні можливості для їх подолання, людина стає діяльною.

Але якщо кількість проблем, які звалюються на голову середнього громадянина, перевищують межу його сил і можливостей (той самий допустимий поріг), настає втома. Бачачи марність докладених зусиль і неможливість досягнення цілей, людина впадає у відчай, опускає руки, стає пасивною, пливе за течією життя.

А суспільство, котре складається з людей, що зневірилися, стає непродуктивним, бідним, престає розвиватися, втрачає здатність справлятися з проблемами і викликами. Вся енергія соціуму йде на подолання внутрішніх проблем.

Активний громадянин - рушійний фактор сучасного суспільства. Якщо його діяльність блокована, суспільство рухається до занепаду. Так само як і країна, яка спирається на таке суспільство.
* * *
То чим відрізняється Захід від Росії? Тим, що там відсутні негативні соціальні явища? Чи їх просто МЕНШЕ? Ні. Не просто менше, а менше за ту межу, яку може винести середньостатистична людина.

Тому в Західному суспільстві громадяни відчувають себе комфортніше, можуть докласти більше сил для продуктивної діяльності на благо собі, своїм близьким, оточуючим і всьому суспільству в цілому. У результаті суспільство залишається продуктивним, здатним справлятися зі своїми проблемами і розвиватися. А в Росії безладу, корупції та несправедливості не просто БІЛЬШЕ, ніж на Заході. Його там більше від тієї межі, яку може стерпіти середньостатистична людина. Більше, ніж може стерпіти суспільство, залишаючись здоровим і продуктивним.

Активно жити і діяти в Росії - все одно, що намагатися бігти по пояс у болоті. Занадто втомлює та виснажує, занадто малий результат. Звідси і вічна доля Росії - "наздоганяти і переганяти Захід" при постійному безнадійному відставанні.

Отже, питання вибору цивілізаційного орієнтиру на Захід чи на Росію-Євразію - це і питання вибору орієнтирів на умови, спосіб життя і можливості громадян. А в кінцевому підсумку - питання вибору перспектив розвитку країни, її міцності і життєздатності.

Хотілося б, щоб юзери, котрі постять на тему "ТАМ - точнісінько так само", розуміли ціну обговорюваного питання. І їхні читачі теж.
lj_engineer-kpi