Бондарчук "Нежная"...?????

Народ...беріть з нас приклад.....і всі на шашлики......!!!!

Найбільша перешкода - страх,

Найкращий день - сьогодні,

Найлегша річ, яку можна зробити - знайти ваду,

Найбільша помилка - здатись,

Найбільший камінь спотикання - зарозумілість,

Найбільша потіха - добре виконана праця,

Найбільш незгідлива особа - нарікайло,

Найбільше банкрутство - втрата ентузіазму,

Найбільша потреба - здоровий глузд,

Найбільш безглузде почуття - заздрість,

Найбільший дар - прощення,

Найбільш важлива хвилина - смерть,

Найбільше знання - Бог,

Найбільше почуття у світі - любов.....

З пятницею........УРАААААААААА!!!!!!

Всім побільше хорошого, прохладного пивка....і на природі...!!!!!

Карають не за помилки, а за наслідки......

                                                                   Ю. Рибников

Що ти робиш ???...Не скучаєш ???

Ще про мене пам'ятаєш ???

Не напишеш, не позвониш...

Щось ти трошки собі гониш????..

Хочу поділитись з вами історією про людину, яка найбільше вразила мене своєю непохитною патріотичністю....це Ярослав Левчук. Його вже не має в живих - він дуже хворів (йому робили пересадку нирки) і тому з дитинства лікувався в далекій Франції. Та навіть живучи там, він завжди мріяв повернутись до нас, на Україну. Він настільки сумував за своєю батьківщиною, що почав писати і присвячувати їй свої вірші:

Україно, земле моя,

Ти далеко вдалині,

А мене прирекла доля

Жити тут, на чужині.

Тут пташки не так співають

І вода чомусь гірка,

Тут душа моя всихає,

 Як та квітка весняна.

Як почую рідну мову,

серце зразу ожива

І так хочеться додому

У ліси і у поля,

Де щебече соловейко

І курличуть журавлі,

Де все рідне й серцю миле, -

Все моє і всі свої.

                                    Я. Левчук

 

і це не один вірш, який він написав....

Спливуть роки - і я полину ,

Як птах у вирій восени,

На свою рідну Україну,

Щоб схоронить свої кістки,

Де птахи весело співають

І сонце душу зігріва,

Де зіроньки на небі сяють,

Немов вертепівські дива.

Там все моє і все найкраще,

До болю рідні голоси...

Так хочеться в траву упасти

Й з долоні випити роси.

Я вже пройшов доріг немало,

Побачив всього у житті.

Та краю свого бракувало

І так хотілось до рідні.

Я там родивсь і там спочину,

Притулюсь серце до землі

І, може птахом закружляю

Над Україною хоч в сні.

 

.......як вам????

Життя для мене дивна штука -

Де радість, щастя і журба,

Де мир, любов і навіть мука

Кохання, сльози, боротьба....

В мене на днях день народження....це не кругла дата, но все таки треба якось відсвяткувати. Як і де б ви святкували своє день народження, яке попадає в травні місяці, і ніби літо, а погодка паршива????

Ви замітили яке наше життя різноманітне??? В когось воно тяжке, в когось цікаве, в когось пропаще...... В мене виникло питання що саме головніше в житті?? Може це гроші, а може щаслива сімя.....??? А що для Вас найголовніше в житті????