Нещодавно Шацька експедиція ДП "
Волинські старожитності" закінчила дослідження в селі Світязь на
території одноіменної турбази Шацького лісництва. Остання знаходиться
на місці, де раніше існувало поселення ІХ ст. - ХV ст. а також садиба
ХІХ ст, фундаменти якої виявлені і дослідженні під час будівництва
нового котеджу.  В розкопі площею 83 кв. м. було відкрито 10 об'єктів
різних часів. Серед них яма і заглиблені
господарські споруди ІХ ст., заглиблена споруда ХV ст.,  поховання
корови ХV ст.; яма ХХ
ст. і  фундаментна цегляна кладка ХХ ст.,  і дві споруди невстановленого
часу.

Вітаю всіх друзів - професійних журналістів з їхнім святом. Дякую, Вам друзі, що Ви є і завжди приходите на допомогу археологам!!!! Та й не лишень археологам...

У Луцьку на вулиці Зарічній, де колись розташовувалося село Черчиці, виявили багатошарове поселення доби енеоліту, бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського та пізньосередньовічного періоду.

Поселення виявили під час проведення наукової археологічної експертизи на ділянці, відведеній під забудову. У науковій літературі інформація про нього не зустрічалася. Про це розповіли у прес-центрі ДП «Волинські старожитності».

Дослідження проводили на всій території ділянки трьома траншеями по лінії північ-південь розмірами 25х1 метр і глибиною 0,7 метра, 23х1 метр і глибиною 0,6 метра, 14х1 метр і глибиною 0,45 метра.

Ділянка, відведена під забудову займає межу багатошарового поселення, тому було закладено невеликий розкоп розмірами 8х6 метрів у її південно-східній частині.

У ході проведення досліджень виявлено одну споруду давньоруського часу ХІІ – першої половини ХІІІ століть, колекцію фрагментів кераміки пізньої бронзи – раннього залізного віку, зокрема розвали посуду лужицької культури, давньоруського часу та пізнього середньовіччя.

Багатошарове поселення є перспективним для подальших рятівних археологічних досліджень.

У складі експедиції працювали керівник Олексій Златогорський, начальник розкопу Василь Баран, художники Василь Охріменко та Андрій Бардецький, а також Дмитро Дем'янчук, Леонід Ліщук.

Довідково:

Село Черчиці вже в епоху Середньовіччя відоме за джерелами як приміський посад Луцька. До складу міста приєднане у 1959 році.

На території сучасних Черчиць зберігся горб із назвою Чернець серед боліт річки Омелянівки, на якому були церква Преображення Господнього і Спасопреображенський монастир.

Оскільки назви горба і села пов'язані зі словом «чернець», то можна припустити, що монастир виник раніше, ніж село.

Є припущення, що монастир виник на початку XV століття. Спочатку він був чоловічим, а з 1617 року – жіночим. З часом втратив підтримку та маєтності і занепав.

У 1787 році на місці монастиря була збудована нова дерев'яна Преображенська церква, що проіснувала до 1980-х років. На місці храму залишався невеликий пустир, біля нього – старовинний цвинтар.

Як залишки цвинтаря донедавна зберігалася цегляна гробниця, в якій були поховані в 1842 році дружина і син архітектора Максимова, а також був пагорбок від поховання 1894 року дружини генерал-лейтенанта Саннікова.

Черчиці розбудовувались уздовж високих корінних берегів річок Стир та Омелянівки. І сьогодні серед існуючої забудови збереглися сліди поселень від епохи енеоліту до часів пізнього середньовіччя.

Останні особливо «привабливі» для сучасних «чорних» археологів. Рятівні ж дослідження на території поселень проводяться лише другий рік експелицією ДП «Волинські старожитності».

Джерело: http://www.volynnews.com/news/interesting/u_lutsku_rozkopaly_davnye_poselennya_foto/

Місцеві політичні партії таки домоглися проведення археологічної експертизи на території колишньої Рівненської в'язниці Представники дочірнього підприємства "Волинські старожитності" шукали там поховання. Історики допускають, що поблизу будівель може бути захоронений і командир Української повстанської армії Клим Савур. Чи знайшли там щось варте уваги?

Клим Савур, генерал УПА, можливо, похований на території колишньої Рівненської в'язниці. У 40-50-х роках у її приміщеннях замордували тисячі українських патріотів. І коли нові власники приміщення винесли питання про його реконструкцію, місцеві партії почали говорити про обов'язкове проведення археологічних розкопок.

Працівники дочірнього підприємства "Волинські старожитності" у дворі колишньої в'язниці зробили один розкоп, під стінами будівлі. Кажуть: нічого цінного та цікавого у ямі не знайшли.

Проте, юрисконсульт наголошує: фахівці працювали на совість, розкоп зробили глибиною три метри. У будь-якому випадку, під час ведення земляних робіт новими власниками приміщень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за роботою наглядатиме археолог. Бути присутніми на будівельному майданчику, задля прозорості процесу, виказали бажання представники однієї з політичних партій. 

Тетяна Коваль, Юрій Кобів

За матеріалами сайту http://rivne1.tv/Info/?id=13095 Коментар: Журналісти нажаль трохи помилилися. Копався не розкоп, а шурф. Наглядати археологи за будівельними та земляними роботами будуть не відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, а ст.37 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Відповідно за одним шурфом важко сказати чи є розстріляні на території ділянки, чи їх немає. Необхідні комплексні широкі рятівні дослідження, яким, звичайно поки що, передує присутність спеціаліста-археолога.

На території Шацького житлово-комунального господарства, що на Волині, археологи розкопали досі не відоме науці кладовище, що існувало, можливо, ще від часів Київської Русі.

У розкопі розмірами 3 на 4 метри виявлено 16 цілих та зруйнованих поховань. Про це повідомили у прес-центрі ДП «Волинські старожитності».

«В культурному шарі і в заповненнях деяких поховань виявлена кераміка Х-ХІІІ століть, – розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Андрій Бардецький. – Більшість могил перекривали одна одну, руйнуючи попередню, тому в розкопі знайдено велику кількість людських кісток, окремо залягаючі, пошкоджені черепи».

Крім того, шацька експедиція ДП «Волинські старожитності» дослідила три кургани на могильнику біля села Острів'я Шацького району та один курган на могильнику в біля села Згорани Любомльського району.

Усі кургани виявилися без могил. Такі поховання, кажуть археологи, відомі як кенотафи, тобто псевдомогили, споруджені на честь загиблих на чужині.

Бардецький зазначив, що шацька експедиція продовжуватиме свою роботу протягом всього сезону, тому сподівається на нові відкриття.

Джерело інформації: http://www.volynnews.com/news/interesting/na_volyni_rozkopaly_davnye_kladovyshe_foto/

А я ленту не смотрю совсем. Раззи када напьюся. А пью я редко. Мне доста достаточно сцылей друзей или утренней инфы в почте. И чё бы я так передживал - ну нету в ленте - радоваться нуно

Несподівана знахідка археологів на Волині. Шукали давньоруське поселення
а відкопали - митницю. Її звели у пізньому Середньовіччі. Всередині
споруди знайшли ще й рідкісний медальйон. Припускають: він належав
німецькому або англійському купцеві. Знахідка підтверджує міцні
торговельні зв'язки України з середньовічною Європою.

Ось тут,
неподалік села Крупа Луцького району - невдовзі мали розпочати
будівництво. Перед цим ділянку вирішили дослідити  археологи. Їм було
відомо: під шаром ґрунту - давньоруське поселення 11-13 століть. Але
знайшли зовсім інше.

- Ми знаходимося на первісній поверхні
16-го століття. Будівля згоріла внаслідок пожежі: чи нападу, чи якоїсь
місцевої міжусобиці.

На долівці споруди натрапили на
медальйон. Свинцевий із позолотою - таких на території колишнього
Радянського Союзу археологи знайшли усього шість.

Віктор Баюк, керівник археологічної експедиції:

-
Це медальйон купця, знак його торгівлі, який був підвішений до грамоти.
Тої грамоти, яка давала йому право на безмитну торгівлю. Зображений
герб англійської держави і по колу напис по латині: символ Ордену
підв'язки. Ордену давнього, який був в англійській державі в 16-17
столітті.

Саме медальйон допоміг визначити: ця споруда -
приватний митний пост 16-го століття. Як доказ, археолог Олексій
Златогорський зачитує історичний документ. Це висновки ревізійної
комісії, створеної за наказом князя литовського Сігізмнуда Першого.

-
"В документі, який склала комісія, що проводила ревізію митниць, були
враховані всі скарги міщан, селян Луцького мікрорегіону".

Усі
знайдені тут артефакти підтверджують міцні торговельні зв'язки України з
тогочасною Західною Європою. За інформацією археологів - і тоді розміри
митного збору були немалі.

Олексій Златогорський, директор археологічної служби "Волинські старожитності":

-
Кожне село, кожне містечко у 16-17 столітті мали свій митний пункт.
Купець мав частину своїх товарів залишати в цих місцях. Ну, от і уявіть
собі: щоби проїхати зі Львова до Києва, треба було заплатити десь
300-400 митних платежів.

У археологів є припущення, чому
медальйон іноземця залишився на Волині. Він загубив його під час пожежі,
і втратив право на безмитну торгівлю. Медальйон передали до обласного
краєзнавчого музею, залишки споруди будуть ще досліджувати.

Автори: Любов Марченко, Олександра Фетисова, Віталій Гаврилець. Перший Національний.

За матеріалами сайта http://1tv.com.ua/uk/news/2011/05/28/5337
ВИДЕО ТАМ ЖЕ

На Волині шукали середньовічний замок, а знайшли масове поховання. Це у
місті Володимир-Волинський. Археологи впевнені: братська могила - це
справа рук НКВС. На початку війни з місцевої тюрми не встигли евакуювати
в'язнів, а тому просто розстріляли.

Розкопки у цьому
середньовічному городищі археологи почали торік. Шукали замок короля
Казимира Великого 14-го століття. Натрапили не лише на залишки стіни, а й
на масове поховання.  

Сергій Панишко, керівник археологічної експедиції:

-
На території городища була в’язниця, довгий час - все 19 століття і
першу половину 20-го століття. Але раніше таких масових знищень не було
тут. А це вже період 39-41 року. Ми припускаємо, що цей розстріл
відноситься до часу, коли німці підійшли до Володимира-Волинського,
евакуювати в'язнів не встигли і знищили практично всіх.

Археологи за кілька годин на трьох квадратних метрах знайшли останки 13-ти людей. Уже є версії - як вони загинули.   

Сергій Шабловський, археолог:

-
Тело закрыло лицо руками. При падении, если был убит и сбрасывали в
яму, положение такое сам труп принять не мог. И версия, что они были
убиты в яме. Все лежат в одну сторону.

Археологи припускають, тут поховано близько тисячі закатованих людей. Це можуть бути українці, росіяни, євреї і поляки.

- Поліцейський медальйон польської державної поліції з номером 1441. За ним можна ідентифікувати власника цього медальйону.

Відвідати поховання співвітчизників приїхали депутати польського сейму.

Гжегож Тобішовськи, депутат польського сейму:

- Це нова тема. Про неї ми дізналися із польської преси. Ми приїхали, щоб подивитися і подумати - як допомогти.

Поляки
готові підсобити волонтерами і грошима. Один місяць розкопок коштує 20
тисяч гривень. Щоб їх закінчити, потрібно чотириста тисяч, каже керівник
експедиції. Це вартість робіт від розчистки до відправлення останків на
дослідження.

Автори: Любов Марченко, Олександра Фетисова. Оператор: Віталій Гаврилець. Перший Національний.

За материлами сайта http://1tv.com.ua/uk/news/2011/05/25/5288
ТАМ ЖЕ И ВИДЕО