Під час проведення археологічних досліджень у м. Луцьку на вулиці Кафедральна,13 виявлено скарб. Це металевий гаманець 1930-х рр., в якому зберігалося 2 золоті каблучки та 5 срібних монет Миколи ІІ. [ Читать дальше ]

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"

На Кафедральній у Луцьку розкопки можуть тривати 20 років. ФОТО
02 листопада, 14:44

Близько 2 місяців на цій ділянці, що в історичній частині Луцька, тривають розкопки. Задля чого археологи відновили роботи після того, як у 1997-му році дослідження тут були призупинені, з’ясували «ВН».

Як розповів директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, під час розкопок археологи «відкрили» частину підземної забудови Луцька 17-18 століть. «Підвали, підземелля будинків, які існували 300-400 років тому. Якщо взяти старе місто, то ми практично навколо тут маємо такі підземелля», зазначив він.

[ Читать дальше ]

"Волинські новини"
http://www.volynnews.com/news/analytic/na_kafedralniy_u_lutsku_rozkopky_mozhut_tryvaty_20_rokiv_foto/

Знайдений Рай розповість про слов’ян

Знахідка скарбу - справжня подія в археології. Адже таке трапляється надзвичайно рідко. Так от, минулого тижня працівники ДП "Волинські старожитності" знайшли скарб. Розкопки проводили на високому корінному березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району. Там розташоване багатошарове поселення - від доби бронзи до середньовіччя.[ Читать дальше ]

Сергій Наумук,"Волинь-нова",  N53 від 15 травня 2012 р.Фото Сергія Наумукаhttp://www.volyn.com.ua/index.php?rub=33&article=0&arch=1382http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/news/u_polonci_znajshli_shistsotlitnij_skarb/2012-05-15-217

6.00 підйом. чай-душ-чай-папіроса.
7.00 Виїзд на розкоп у Жидичин


10.00. Повернення додому. Душ-чай-флуд-сніданок

11.00 Дорога в універ. Читання лекції. Нудотаааааааааааааааа.

13.20. Поїздка в село Носачевичі: перепоховання невідомого радянського жовніра
Подробиці туточки: http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/news/nevidomogo_soldata_perepokhovali_u_nosachevichakh/2011-10-20-178

17.00 Поїздка на розкоп у Баїв (в костюмі - лопату не брав)


оце хльопці за день накопали:



18.30. Повернення додому. Душ-чай-вечеря-футбол. Люля.

Фух. Ну його нафіг такі дні!!!

ЫЫЫ. Фото з душа надам пізніше. МОже.

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася передача археологічних матеріалів, віднайдених на місці створення культурно-археологічного центру "Пересопниця". [ Читать дальше ]

Під час проведення археологічного нагляду за земляними роботами у с.Пересопниця Рівненської області (будівництво історико-археологічного комплексу "Пересопниця") виявлено культурний шар епохи бронзи, ранньослов'янського часу, доби Київської Русі та пізньосередньовічного періоду.

[ Читать дальше ]

http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/news/znakhidki_z_peresopnici_2011_roku/2011-07-29-166

// 26.07.2011
Слідом за булавою, екскаваторник відкопав поховання. Людські кістяки лежали у землі за православною традицією. Ймовірно це лише частина давнього кладовища. Археологи уже підняли частину похованих вісім століть тому. Окрім людських кісток натрапили на кераміку, монети та вироби із металів. Давні православні поховання у Пересопниці — ще одна знахідка екскаваторника. Своїм ковшем машина зачепила плиту із ракушняка. Під нею та поряд археологи розкопали поховання жінок й чоловіків. Відносять їх до періоду княжої доби: 12-13 століття. Ще на полі у Пересопниці
археологи виявили кераміку, вироби з металу та бронзи. Окрім цього монети: радянські, шведські, Речі Посполитої, навіть, Візантійської імперії. Тут і мідні, й срібні, із білону та сучасніших сплавів. Пояснення такій кількості цінних знахідок на сільському полі має львівський археолог Святослав Терський. Разом із батьком, також археологом,
досліджував літописне місто Пересопницю із 74 року. Каже: на цьому полі є знахідки і кам'яної доби. Жіночі прикраси, монети різних часів та імперій на території колись торгово-адміністративного центру не дивина. Бо Пересопниця стояла на колишньому шляху із Києва у Європу. Усі знахідки із пересопницького поля упорядкують й задокументують. А перед відкриттям музею-пантеону, розмістять у експозиції новобудови.
Тетяна Коваль, Артем Лаговський
http://rivne1.tv/Info/?id=13710

Волинська рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на
території
багатошарового поселення та окольного давньоруського міста  у селі
Жидичин Ківерцівського району. Пам'ятка розташована на високому правому
корінному березі річки Стир, за 1 км на захід від давньоруського
городища, що є залишками літописного Жидичина та за 0,7 км на південний
захід від Миколаївського монастиря, згаданого в літописі під 1227 роком.
Дослідження на цій пам'ятці ДП "Волинські старожитності" проводило вже у
2009 році. Було виявлено матеріали латенського часу, ранніх слов'ян і
давньоруського часу. Протягом 18 квітня - 11 липня дослідження
проводилось в північно-західній
частині пам'ятки, за 25 м на південний захід від розкопу 2009 року, де
було закладено дві траншеї загальною площею 108 кв.м.  В
експедиції під керівницвом Олексія Златогорського  працювали
Василь Баран (керівник розкопу), Григорій Охріменко, Василь Охріменко,
Андрій Бардецький, Андрій Стаднік, Віталій Затворніцький, Олександр
Ромашковець та студенти І курсу історичного факультету Волинського
національного університету імені Лесі Українки.
В ході робіт було виявлено і досліджено
культурний шар доби енеоліту, бронзи, раннього заліза, давньоруського
часу, пізнього
середньовіччя та поховання дівчини часів Другої світової війни, зокрема
один об'єкт волино-люблінської культури енеоліту, сім об'єктів доби
бронзи (тшинецько-комарівська та лужицька культура). Об'єкти
представлені господарськими ямами та однієї ямою для зберігання зерна
тшинецько-комарівської культури.
Загалом можна зробити висновки, що дана пам'ятка має потужний культурний
шар від часів енеоліту і навіть у значній віддалі від дитинця
давньоруського Жидичина зустрічаються цікаві матеріали. Поселення
виникло ще в часи енеоліту, активно розвивалось за добу бронзи-заліза, в
Х-ХІ ст. і продовжувало існування до пізньосередньовічного часу. У
період найбільшого розвитку (Х-ХІ ст.) посад був органічно поєднаний з
городищем і входив до його округи.

Волинська рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на території багатошарового поселення у селі Богушівка Боголюбської сільської ради Луцького району. [ Читать дальше ]