Антиболь
- 16.12.10, 19:59
Но пусть не печалит твоей весны Все,что случится с нами. Мне страшное снится.Но верю: cны останутся только снами
Останні статті
- Антиболь
16.12.2010, 19:59 - обікралася
13.11.2010, 22:52 - обривок. соло
08.11.2010, 15:38
обікралася
- 13.11.10, 22:52
За тобою ходять сотні мереживних вітрів. вони постійно щось нашіптують, навивають, але ти так і не розумієш їх у нічних вогнях міста губляться всі, не лише ти. а за вікнами завжди, здається, існує інший, окремий світ. скільки речей ми втрачаємо протягом усього життя? не злічити, не всі і згадаєш. а якби можливо було їх всі запам'ятати, перелічити... не вмієш плакати? то й добре. не плач. ніколи. бийся головою в стіну, обливайся крижаним вогнем. купуй непотрібні речі. вчися кулінарії...
обривок. соло
- 08.11.10, 15:38
найкращий спосіб самонищення - самоізоляція. завела собі друга, схожого на омелу - витягує всі соки і переходить на інших. а завтра не зміниться ніщо. завтра буде завтра. ти навчився малювати? ні. ти навчився писати? ні. ти навчився любити? ні. ти вже народився, але не знайшовся. я вірю тому дядькові, він сказав, що треба вірити. я вірю, що він налляє мені трохи щастя. в нього очі добрі
...
- 04.11.10, 22:48
Можна вічно блукати якимись загубленими вуличками з огидними багатоповерхіками і не менш бридкими смітниками на обочинах. Можна все життя шукати щастя, жаліти себе і викладати по 20 баксів за годину у не менш хворого, ніж ти, психотерапевта, а коли все ж фортуна усміхнеться тобі, жити з постійним страхом втратити все, що маєш. Можна постійно усміхатися і казати, що все прекрасно і життя - чудесна штука, але розуміти, що ніфіга, що в кімнаті срач, який впадло прибрати, що до зарплати ще тиждень, ...
образу і самотність по щоках розмажеш тушшю продати треба щось, купити треба щось - лише б не душу. об вітер увітрись, незваний і німий хай крик заглушить розбити треба щось, зламати треба щось - лише б не душу. потрібно десь іти, потрібно пережить із місця зрушить... задарма віддала безцінне щось комусь. напевно, душу.
Дзеньчить п"ятак. Тепло твоє фальшиве... - Алло,ти як? -Алло,паршиво. Вже перший сніг Розтане галасливо. -Ну як ти міг? -Мені хотілось дива... Ти все мовчиш, Нічого не питаєш. -Мені простиш? -Не знаю... Світанок в очі... Ніби і щаслива. -До тебе хочу. -Ні,ти хочеш дива. Кудись несуть Цей день німі прохожі. -Щасливим будь. -Не можу...
что-то
- 31.10.10, 21:27
я устала от вашей слабости и от ваших немых высот и от этой моей усталости все сильней пламенит небосвод я не знаю кому я предана или продана. боль одна только слышите? мне не ведомо сколько кроется в бездне дна и не важно что все потеряно и не будет пути назад предала все что мне было вверено мне прямая дорога в ад обливаясь холодными искрами хоронить буду ночь под мостом и глазами от ужаса быстрыми сберегу непостроенный дом
