Профиль

nolofinve

nolofinve

Украина, Запорожье

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Місце у житті

[Присоединенная картинка]Огюст Дорвіль, поет і філософ, доволі часто навідував свого хворого приятеля. З Андре вони зійшлися на грунті любові до свободи та Стародавнього Риму, від якого обидва були у захваті. Ідеали свободи давно вже втратили свій колишній блиск, однак захоплення Римом у наполеонівській Франції не вигасало, тільки зараз в моді була не республіка Гракхів, а Імперія Цезаря.Дорвіль та Андре, однак, більше шанували республіку. Корсіканський цезар, на їхню думку, був...

Читать дальше...

Казки Волинського лісу. Лісовий король.

[Присоединенная картинка]Він не встиг, він знав, що не встигне, але все одно наглив коня, вирвавшись далеко вперед від свого загону. Татари вже пішли, пограбувавши і пустивши з димом кільканадцять селищ, і серед них його Ружине. Ті з селян, котрі встигли заховатись у лісі, нині бродили згарищем як причмелені.Його дім був цілим — вогонь знищив лише прибудови й конюшні. В покоях все було перевернуте догори дном — скрині розбито, шкатулі зламано.Тіла вірних слуг та двірських козаків...

Читать дальше...

Казки Волинського лісу. Вовкулака.

[Присоединенная картинка]Панна Анастасія Гулевичівна ніяк не могла вийти заміж.Звісна річ, панна була молодою вродливицею, котра перебирала нареченими як сама собі хотіла. Однак, з усіма її залицяльниками рано чи пізно траплялося зле.Вовки в тих лісових краях водилися завжди, але на людей нападали зрідка. І тому, коли четверо шляхтичів, здорових і дужих, одне за одним загинуло від вовчих зубів, то здалося доволі дивним. Біля панночки утворилася порожнеча, котра вельми тривожила її...

Читать дальше...

Казки Волинського лісу. Мавка.

[Присоединенная картинка]Ліс говорив з ним змалечку. Він бився гіллям о загорожу довкола старезного княжого дому, що стояв тут трохи не з Гедимінових часів, щебетав пташиними голосами і гудів вітром у димарі.Богданко не боявся лісу — як жоден з Ружинських не боявся прадавньої пущі. Він утікав до нього попри усі заборони і жодного разу не блукав: непомильне почуття напряму щоразу виводило його до знайомих місць.Почуття напряму, або щось іще.Селяни з Ружичів, за винятком кількох...

Читать дальше...

Сатана приземлився біля Вінниці

[Присоединенная картинка]Написано по конкурсній заявці "Козаки проти Чужого і (або) Хижака." Жанр твору - антиісторичне фентезіНад Вінницею сяяли зорі.Іван Богун, полковник вінницький, нечасто мав змогу спостерігати зоряне небо. Але зараз був хисткий, але мир, і полковник часом дозволяв собі думати не про кількість війська, або провіант для обозу, а й про красу довкілля.Щоправда, якби полковника нині запитали про що він думає, то Богун подивився б на небо ще раз, здвигнув...

Читать дальше...

Безіменне кохання княжого дружинника

[Присоединенная картинка]В Турові Ростиславу було нудно... Киянин з діда-прадіда, він з тугою згадував рідний град і батьківське дворище. Там у Києві зосталось все — батьки, друзі, розваги. Часом він навіть стиха ремствував, що перебував у ближній дружині княжича Ізяслава — може десь інде було б менше чести, але більше радощів.Тим більше — в цьому глухому закутку не передбачалося ні воєн, ні походів.Ізяслав — старший син и спадкоємець Ярославів, - говорили старші і мудріші воїни...

Читать дальше...

Осіннє Рівнодення

[Присоединенная картинка]Осіннє Рівнодення є однією з чотирьох енергетичних точок року – (весняне й осіннє Рівнодення зимове та літнє Сонцестояння), які споконвіку відзначалися людською спільнотою як свята природної сили. В космічному вимірі Осіннє Рівнодення є початком астрономічної осени, час коли у природі настають тиша і спокій, які сприяють зосередженості, схильності до медитативних розмірковувань про красу і гармонію Світу.В народній пам’яті русинів-українців прадавня...

Читать дальше...

Зі святом, українці

[Присоединенная картинка]Всього нам найкращого, адже ми того варті *** Буває, часом сліпну від краси.Дивлюсь, не тямлю, що воно за дивооці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.

День Перунів

[Присоединенная картинка] Слава Богу, Перуну Огнекудрому Що стріли на ворогів верже І вірно стезею вперед веде Воїнам сам Він є суд і честь І, яко златорун, Милостив і всеправеден єсть. Повернення Перуна-2009. Образ спиляли конкуренти - але народ здаватися не думає. Тільки-но прочитав в Інтернеті про нове встановлення Образу - якраз до усім відомого сумнозвісного ювілею. Ми теж віруючі - і у нас теж є почуття. Не чіпайте Перуна, християни. Бо Древні Боги живі.

Духовність, така вона духовність

Що мене дратує - так це спроби сучасних неохристиян позіціонувати себе "страждальцями за віру"Ходить такий батюшко до церкви, котру підновлюють за державний рахунок, отримує незлу платню, поститься червонорибицею, з обличчя круглий, животом теж.Але ж мало йому хорошого життя за рахунок прихожан, і він починає страждати. Страждає батюшко від самого існування такого явища, як сучасне язичництво. Страждає також від того, що часи не зовсім ті, коли можна було викликати...

Читать дальше...