Історія вінницького трамвая почалася 28 жовтня 1913 року (відповідно, у 2023 буде черговий ювілей, але не такий жирний, як у 2013). Перший «міський поїзд» ходив за маршрутом «Вокзал – Жіноча гімназія». У Вінниці одна з чотирьох вузькоколійних систем (1000 мм), що зараз функціонують в Україні. Інші три – Львів, Житомир та Євпаторія. Візуальна копія першого вагону (червоний на кадрі вище) мала повезти нас на екскурсію містом. Насправді це все ж не оригінал, а створена в 1988 році реконструкція на базі німецького Gotha T57. Нерухомий макет такого ж трамваю стоїть на постаменті перед депо і завжди відкритий для огляду всім охочим.
2. Чи не найважливішим етапом в новітній історії стало отримання в подарунок вживаних трамваїв Karphen та Mirage із Цюриха у 2007-10 роках. Зараз вони досі є основним рухомим складом. Хоча насправді ці вагони 1960-70-х років старіші за чеські «Татри», що ходили у Вінниці до них, швейцарська якість дається взнаки, і вони підсвідомо сприймаються як більш сучасні. Видимо, від Цюриху передались і кольори транспорту – білий та блакитний, що перекочував також на тролейбуси. Червоний вагон – також екскурсійний, всього таких у розпорядженні депо шість штук.
3. З 2015 року на маршрутах почали зявлятися VinWay – це власна вінницька розробка. Правда, варто згадати, що збирають їх все ж не з нуля, а на основі старих «Татр», модернізованих до невпізнання.
4. Як пишуть у Вікіпедії, станом на 2018 рік, було завершено 10 таких трамваїв трьох різних модифікацій. Можливо, досі їх уже більше.
5. Один із VinWay в ремонтному цеху, що заворожує своїми лініями:
6. Поодаль стоять ще три музейні вагони. Посередині – КТ4 1990 року, справа – «Татра» Т4. Саме такі кругломорді «чешки» складають основу рухомого складу в багатьох українських містах, тільки там вони на широкій колії.
7. Синій вагон зліва спершу здається типовим для Вінниці «швейцарцем», поки не зайти всередину, а там оп, а кабіни водія немає. Це так звана «сліпа корова» – моторизований причіпний вагон. Їх нам подарували у 2008 році на запчастини, а наші кмітливі люди один зберегли. Тепер, аби побачити останній у світі екземпляр, тим же мешканцям Цюриха доведеться їхати у Вінницю.
8. Фрагмент оригінального маршруту всередині «корови»:
9. Ненадовго зазирнули в музей на території депо. Туди по ідеї можна потрапити й не в складі такої екскурсії, але раніше мені було лінь заморочуватись. Найперше при вході на себе звертають увагу макети трамваїв.
10.
11. Але не тільки тих, що були та є на ходу у Вінниці, та й не тільки трамваїв. Такий собі маленький філіал музею моделей транспорту .
12.
13.
14. Усі можливі квитки та значки з минулого:
15.
16. А також хоч якимось чином повязана з трамваями міська атрибутика.
17.
18.
19. Зараз у Вінниці активні 6 маршрутів, хоча в різні часи їх кількість доходила до 9. 9-й маршрут був зовсім коротенький і проіснував близько року.
20. Ще один макет – того самого першого трамваю.
21. Настав час звернути увагу на його реальний прототип. У депо він стояв поруч із VinWay, дуже доречно для фото. Такий собі контраст сучасності та вікової давнини.
22.
23.
24. Ну а далі розсілися по вагону і зганяли на муніципальний ринок та назад, власне, через усе місто, включаючи центр.
25.
26. Щоб народ не скучав під час поїздки, організатори влаштували невелику театралізовану виставу з трьох акторів, що зачіпає історію трамвая, деяких будівель в центрі та просто місцевий колорит.
27. На муніципальному ринку, що тимчасово є кінцевою (поки реконструюють шлях до вокзалу), було невелике символічне частування. Музейний експонат в агресивному міському середовищі:
28. Також це був вдалий момент сфотографувати інтерєри без людей всередині.
29.
30. Як і водійське місце без водія.
31. Власне, на той день це все. Щоб розвинути тему, покажу ще кілька фото, як от «швейцарця», розмальованого в подяку Швейцарії за допомогу під час війни. Цього року ми мали б отримати 35 вагонів Tram2000 – наступний подарунок із Цюриха, що тим часом переходить на новіші трамваї. Але через війну все застопорилося. Зважаючи на те, скільки транспорту в містах України вже понищено свинопсами, може, хай трохи зачекають на нас там.
32. Інтерєр «швейцарця»:
33. Оскільки подібні екскурсії не разові, не склало проблем узнати, коли буде наступна. Так зявилася можливість відстежити музейний вагончик у центрі та познімати його зі сторони, посеред основних памяток вул. Соборної. Та і освітлення того дня було незрівнянно краще.
34.
35.
36. Наостанок, думаю, варто залишити тут контакти Музею вінницького трамвая: сайт , фейсбук та інстаграм . Саме там публікуються анонси нових екскурсій. Цьогорічний сезон уже скінчився, але, сподіваюся, в наступному році вони матимуть можливість продовжуватись. Будете у Вінниці – можете завітати. 
Коментарі
Каре
115.11.22, 21:53
Супер! Цікавий музей і розповідь.
visnyk
215.11.22, 22:42Відповідь на 1 від Каре