Мукачево. Майже мимохідь

2. Вперше я був тут більш ніж чотири роки тому, ганебно у складі екскурсії і купу всього не бачив. Та й цього разу, тим більше бродив де попало й без чіткого плану. Але там же не тільки попсова старувка красива, нецентральні райони також колоритні:

3.

4. Старий єврейський цвинтар:

5. У середмістя заглянув, звісно. Який же візит у Закарпаття без з’їденого бограча?

6. Як і в Хусті, тут практикують використання люків з назвами чужих міст. Тільки на зміну Франківську прийшов Ужгород.

7. Мила реклама, що й перепостити не шкода:

8. Якісь цікаві скульптури, та й не лише вони.

Від першої екскурсійної поїздки у мене зостався незакритий гештальт, який сильно муляв – що бачив замок Паланок тільки зсередини, а зі сторони жодного фото. Пішов виправляти ситуацію, знайшов оглядову точку аж по вул. Берегівській-Об’їзній, на мосту над залізницею.

9. А що хмари і взагалі невдале освітлення, не гребе. Місія виконана, можна спати спокійно.

10.

11. Навіть відвідувачів на максимальному зумі видно. Вас знімає прихована камера:

12. Церковця у приватному секторі:

13.

14. Панно біля вокзалу:

15. Транспорт, без якого неможливо уявити Закарпаття:

16.

17. Самого вокзалу теж раніше не бачив.

18. Він виявився такий… суцільне торжество пролетаріату прям.

19.

20.

21. Провів дизель на Сянки, здається.

22. З надземного переходу також видно замок.

23. І шматочок центру за вокзалом:

24.

25. А там настав час їхати, але цікаве не закінчується посадкою в поїзд, якщо цей поїзд перевалює через Карпати. Ділянка між Свалявою та Славським – суцільне залипалово. Правда, на телефон, на швидкості і з дротами фотки такі собі (та й вікна у поїздах не завадило б мити іноді), тому перепрошую за якість. Та все ж:

26.

27. На додачу, якраз зібралось сідати сонце.

28.

29. Наклацав скільки встиг, а десь при виїзді на рівнину остаточно настала темрява. І можна було з чистою совістю відсипатись перед раннім підйомом у Вінниці.

30.

31.