Національний парк Крка

Парк розташовується головним чином уздовж русла річки Крка. Його площа 109 кв. кілометрів. У межах парку є 7 великих каскадів мальовничих водоспадів із загальним перепадом висоти 242 метри, а по відстані вони розтягнуті на 72 кілометри. Також – два діючі монастирі, католицький і православний.

Побачити це все було б відверто проблематично навіть за пару днів. Але для першого разу вистачить і найбільш попсової пішохідної доріжки навкруги водоспадів Скардінскі Бук.

У цих місцях русло Крки розливається вшир метрів на 200-300, утворюючи міріади незліченних порогів, водоспадів, острівців, заплав та заводей.

Через це все буйство дикої природи тягнеться екологічна стежка. Заблукати малоймовірно.

У воді плавають цілі хмари великої і аж прямо з виду смачної риби, в основному форелі.

Ловити простим смертним її, звісно, заборонено. Працівники заповіднику самі відловлюють певну регульовану кількість, її ж подають у кафешках на території (не уявляю правда, скільки то коштує з хорватськими цінами; мені великий млинець із шоколадом у парку обійшовся в 90 грн.)

Інший частий представник тутешньої фауни – качка-крижень. А прозорість води просто космічна:

Наближалось похолодання…

Ну і звісно, тут повно мартинів. Недавно якраз узнав, що все життя неправильно називав цих птахів чайками.

Цей мартин виступив у ролі сурового підкорювача водної стихії:

Погляньте лише, як він дивиться на нас, сухопутних щурів.

Невеликих водоспадиків там узагалі, здається, тисячі:

Колір води…

По доріжці час від часу трапляються видові майданчики, як же без цього.

Не знаю, чим поцвів їх ліс у кінці вересня, але ж не пролісками:

Цілий каскад порогів:

Озеро Марасовіца, в яке теж впадає водоспадик. А ви його бачите?

Оглядовий майданчик на нижній каскад Скардінскі Бука:

На містку й у воді повно людей.

Ще один водоспад.

На дальньому від входу краю пішохідної доріжки є кафешки і каплиця.

Також пірс, звідки відправляються кораблики кудись у низов’я Крки. Можливо, до найближчого села Скардін.

Ну і тепер Скардінскі Бук, точніше, для початку лише нижній його каскад.

У затоці під водоспадом можна купатись, а його самого відгородили від найбільших сміливців тросом.

Після тижня на Адріатичному морі купатись у холодній воді Крки вже не дуже хотілось, тим більше там всі зручності – то кущі. Але народ масово плаває і фоткається для інстаграмчика.

Також тут знаходиться найстаріша у Хорватії електростанція, запущена в експлуатацію в 1895 році. Збудували її за проектом Ніколи Тесла.

Усього Скардінскі Бук має 17 ступенів із загальним перепадом висоти 46 метрів.

Черговий незворушний мартин:

Панорама річки за течією, яка у цей час буде за спиною:

На зворотному шляху стежка іде проти течії Крки, так щоб всі каскади водоспаду були на виду. Ця ділянка особливо фантастична.

Чергова капличка.

Ми досі в Хорватії, тому пост неможливий без котика:

Ближче до виходу починається цивілізація у вигляді кам’яних мостів.

А також всяких гідротехнічних споруд.

Комплекс споруд включає в себе етнографічний музей, сувенірні лавки, млин. Уже вечоріло, тому більшість цього всього позакривалася.

А от в млин можна зайти. Він успішно собі працює.

То був останній день мого минулорічного тепла. Прихід похолодання збігся з нашим поверненням на північ, і по-справжньому літніх днів у тому році більше не було. З того часу пройшло вже кілька місяців, а цей одвічний безперервний холод триває і досі.