Моріцбург

Саме містечко маленьке і сонне. На головній вулиці, що веде до палацу, примітне приміщення стаєнь та школи верхової їзди.

Логічно, що у дворі статуя коня:

А це сучасне мистецтво. Серйозно, там он навіть табличка є.

Кам’яні голови блюють білим на скривавлену колоду. Композиція називається “About us”. Ну ок.

Фахверк:

Будинок, який стежить за вами:

Замок-палац знаходиться на штучному острові посеред ставка.

Порівняно з іншими німецькими пам’ятками, кидається у вічі відсутність людей, хоча це зовсім близько до Дрездена. Просто концентрація цікавинок навколо настільки зашкалює, що сюди ще не всяк доїде. Та і робочий день все ж був.

Мисливський замок збудували у 1542-46 роках на замовлення Моріца Саксонського, ім’ям якого і назване нині все місто. У 1723-33 роках його змінюють до невпізнання за забаганкою курфюрста Августа Сильного, підігнавши під смаки 18 століття. Головний архітектор реконструкції – Матеус Пеппельман.

Тоді ж заклали парки, а озерця і болота навколо об’єднали в один великий ставок.

Скульптури навколо суто тематичні, мисливські.

Як і декор самого палацу.

Погляд назад на місто:

Павільйони на острові:

Обійдемо його з тильної сторони.

Примітними також є мешканці ставка й острова – дикі гуси, які тут стали ледве не самостійною туристичною атракцією. Все ж качок і навіть лебедів у дикій природі часто бачив, а от гусей якось ні. А тут їх десятки.

Вгодовані й у міру нахабні Звикли, що люди їх мають годувати, а не навпаки, їсти.

Спробував зловити в польоті.

День закінчувався, і сонце вирішило порадувати спецефектами.

А там і зовсім перейшло в режим фантастичного освітлення…

І як же без фото замку над водою.

Із півдня на місто насувалась гроза, але чи вона відбулась, я так і не узнав.