Місто сирного ринку

Наступна зупинка у Словаччині – 17-тисячне містечко Кежмарок (Kezmarok), де є уже повний туристичний набір – замок та старе місто, яке практично зберіглось у середньовічному виді та має статус архітектурного заповідника. Кежмарок згадується з 1251 року, його назва походить від німецького Kasemarkt – «сирний ринок».

А ще над ним із заходу нависають Високі Татри, додаючи ще більшої живописності міським краєвидам.

Зверніть увагу на стан деяких доріг – відчуття, що із України ніде і не їхав smile

Замок 1447 року, перебудований у 1575 в ренесансному стилі, а в 1930 став музеєм. А до того історія його була досить темна та таємнича.

Перебуває у досить непоганому стані.

Всередину двору можна вільно зайти, хоча чогось надзвичайно цікавого там немає.

Герб колишніх власників:

Бастіон стоїть осторонь, можливо, був такою собі обманкою.

Види від замку на центр та гори:

Поруч розкішна просто будівля початкової школи.

Чим не гуцульський леґінь?

Далі на північ починається місто сучасне (панельки у Словаччині традиційно життєрадісно розфарбовані), тому ми рушаємо у протилежну сторону.

«Яносік»:

До центральної площі веде вулиця Замкова, і вона просто чарівна.

Костьол Покаяння Пресвятої Діви Марії (1747-1800):

Середньовічні провулки:

Іще трохи Замкової:

Трохи осторонь її – пізньоготичний костьол Святого Хреста, 1444-98 рр.

Характерно для Словаччини його супроводжує ренесансна дзвіниця.

Ратуша виконана у стилі класицизму, з часом обзавелась бароковою вежею. В тому чи іншому вигляді вона існує на цьому місці з 1461 року.

Забудова навколо ратуші:

Сучасна греко-католицька церква:

Найціннішим храмом Кежмарока є дерев’яний протестантський костьол Найсвятішої Трійці 1717 року, об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Правда, дерев’яний він тільки зсередини, а ззовні вдягнений у захисну кам’яну шубку. Був закритий, та і фоткати там суворо заборонено.