Замок Старої Любовні

Березнева Словаччина зустріла мене залежалим снігом, покрив якого густішав по мірі підйому в гори, та власне самими горами. І ще, одним з найбільш класних замків, які мені доводилось бачити – Старо-Любовнянським.

  

До того ж, дорога до нього походить повз Високі Татри – одну з найгарніших гірських систем Європи. Видно їх як із траси…

…так і від парковки, найвищої точки, куди можна заїхати автобусу.

Далі кількасот метрів угору треба подолати на своїх двох, але це той випадок, коли вони ні разу не обтяжують.

Дорогою трапився скансен, який у низький сезон узагалі закритий, але деінде можна позаглядати через паркан.

Греко-католицька церква Архангела Михаїла.

Млин.

І просто дерев’яні словацькі хатки.

 

І звідти ж – перші види на замок.

А зовсім скоро його вражаючі масштаби можна оцінити і зблизька.

 

 

Старію: і питав же тоді, що означають ці хрести з цвяхами, а забув.

 

Замок був побудований на межі 13-14 ст. для оборони північних кордонів угорського королівства.

Ось залишки якихось геть древніх мурів.

По мірі підйому апетитнішими стають і краєвиди навколо.

 

Нині твердиня являє собою мальовничі руїни у стані поступової реставрації, працює каса, є музейні зали, а головне – можливість вільно пересуватись практично по всій території.

В результаті повної реконструкції вийде щось отаке:

 

Протягом віків замок неодноразово змінював власників і прописку, у його двір ступали ноги польських, угорських та австрійських монархів. Він перебудовувався, горів і відбудовувався, обростав новими рівнями захисту, збільшуючись до розмірів чималої фортеці.

Останніми власниками замку, до 1945 року, були Замойські, які у 30-ті роки частково його реставрували.

 

 

Є там тематичні кімнатки на кшталт в’язниці.

Заходи більше проводяться у теплу пору року, але того дня теж щось репетирували.

Найвищою точкою Верхнього замку (на додачу до 711-метрової гори, на якій він стоїть), є циліндрична вежа з оглядовим майданчиком на верхньому ярусі.

Звідси до краєвидів, уже бачених раніше, додаються середньовічні стіни й башти.

 

 

 

Помічена смужкою дерев дорога.

Невелике нині містечко Стара Любовня, до якого й відноситься замок.

 

Намагання на максимальному наближенні роздивитись місто крізь димку. Оті багатоповерхівки у центрі насправді різнокольорові.

Скансен:

 

Річка Попрад:

За нею – віддалений сільський мікрорайон Старої Любовні з назвою Podsadek.

І само собою, Високі Татри.

А ще в наглядачів музею є почуття гумору. Ось такі там туалети

А це жіночий.

Ну а нам пора далі, хоча й зовсім не хотілось так швидко залишати цей замок – величну твердиню в минулому і одне з найкращих туристичних місць Європи в недалекому майбутньому.