Новий Сонч

«Новим» цей Сонч був, правда, столітті десь так у чотирнадцятому (заснований 8 листопада 1292 року – так, відомий навіть точний день!), а зараз аж надміру насичений старовиною.

У цьому місті була ночівля і зовсім мало часу на огляд… Мешкали ми ближче до вокзалу, звідки і рушаємо в сторону центру.

Вулиця Жигмунтовська:

Вулиця Святої Кунегунди:

Дорогою трапилося старе кладовище з капличкою ще 17 ст., тільки з тих пір неодноразово перебудованою до невпізнання.

Вілла «Мар’я» 1905-06 рр.

Нагадаю, це ще й не центр, а тільки ідемо до нього.

Цей будинок має виразну скульптуру над фасадом:

Мурал:

Вид на базиліку святої Малгожати, скоро до неї дійдемо:

У місті, як і в Польщі взагалі, ціла купа неоготичних костьолів, що з’явились на зламі 19-20 століть. З однієї сторони, їх ніби так багато, що вся унікальність втрачається, а з іншої – усе одно вражають.

Ось цей, наприклад, - святого Казимежа, 1908-12 років:

Класнюча гімназія ім. Міцкевича по сусідству:

І не тільки вона…

Північна частина вулиці Ягеллонської – пішохідна зона, що веде до площі Ринок.

У центрі площі стоїть неоренесансна ратуша, і вона просто чарівна.

Одна з найгарніших ратуш які я бачив, тільки заради неї варто б побувати у цьому місті.

Прекрасна як вцілому, так і в деталях:

Історична ринкова площа суцільно забудована старими кам’яницями. Під ратушою – пам’ятник Івану Павлу ІІ, певно, найпопулярнішому поляку.

Найкрупніший храм центру – базиліка святої Малгожати. Цегляний готичний костьол 13-14 ст. виглядає просто гігантом посеред вузеньких вуличок середмістя.

Він же уночі:

Трішки атмосферних задвірок:

Костьол Святого Духу (17 ст.) буквально вмурований в оборонні стіни єзуїтської гімназії.

В кінці вулички видніється храм кляштору францисканців, який вважається найстарішим у місті, 1297 року. Хоча і перебудовувався, певно, не раз.

Назад ми повертались іншими вулицями, щоб побачити більше, і вони нас не розчарували.

Траплялися і занедбані будинки.

Або, дещо неочікувано, відкриті простори.

Був у Новому Сончі і замок. У війну нацисти пристосували його під склад боєприпасів, який у 1945 році успішно злетів у повітря. Від замку залишились тільки фрагменти стін, до яких ми вранці не встигли. Тому ось темне нічне фото.

Іще що особливо сподобалось у місті, так це маса вражаючих деталей, які хотілось би збирати і роздивлятись, мабуть, не один день.

Маскарони:

Двері:

Балкончики:

І всяке різне…

Готель наш був відверто такий собі, зате відносно високий і тому порадував панорамними видами на район Нова Колонія навколо себе та гори на виднокраї.

Із черговим неоготичним костьоликом: