Танцювала душа...

Танцювала душа пiд дощем,щось пiд носик собi муркотiла,i так легко було iй без тiла,аж солодким вчорашнiм став щем!Танцювала неначе дiвча,пiсля першоi шлюбноi ночi...I вогнем наливалися очi,наче в храмi на свято свiча...Я мiг тiльки як батько всмiхатись,та дивитись з порогу iй вслiд...,бо крутивсь навкiл неi весь свiт,i бажання не мав зупинятись!