Давайте не будемо такими...

  • 18.06.16, 20:00
Я то розумію, що Росія з Путіним  роблять мерзенні вчинки щодо нас, але це не привід штампувати дешеві жарти і огидні фотожаби на них. Будемо культурними. Або якісне робіть, або взагалі нічого. Обкаканий прапор РФ, порно-картинки з різними принизливими підписами і брехливий фотошоп, це вже занадто. І їх жарти, подібні до цих і направлені на нас, нас не виправдовують




АН-178 на Berlin Air Show 2016

  • 04.06.16, 17:10
Гарний і граціозний


Мотороли і захарченки можуть з'явитися в Раді, - Шухевич

  • 03.06.16, 00:00


Народний депутат України від Радикальної партії Юрій Шухевич б’є на сполох: у парламенті вже може знайтися 300 голосів за особливий статус Донбасу.

Про це відомий дисидент і син головнокомандувача УПА Романа Шухевича розповів у коментарі виданню "ГОРДОН".

За його словами, з останнього голосування щодо зміни Конституції видно, що "Опозиційний блок", "Воля народу" і "Відродження" будуть голосувати за особливий статус Донбасу. Якщо до цього додати "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт", цього їм буде достатньо для внесення змін.

Це катастрофа, я вам відразу скажу... Я думаю, за цей закон голосування може бути ще до того, як ми розійдемося на літні канікули, а це буде десь у другій половині липня, десь з 15 липня ми йдемо на канікули до 1 вересня,
— заявив Шухевич.

Він вважає, подібне голосування може призвести до протестів в Україні, і нагадав, що цивільний корпус "Азов" вже провів попереджувальну акцію проти особливого статусу.

На його думку, Росія спробує запровадити "ЛНР" і "ДНР" як автономні одиниці України.

"Це буде початок федералізації. А потім вони будуть підбурювати інші області на такий статус, скажімо, автономний... З іншого боку, є вибори, і всі ці мотороли, захарченки, плотницькі можуть з'явитися завтра у Верховній Раді України. Може дійти до нових виборів. Скажуть, що Донбас не представлений, що потрібні нові вибори. Або проведуть довибори на Донбасі, мені поки важко сказати, як це буде", — заявив нардеп.

На його думку, влада може піти на амністію бойовикам: "Порошенко йде на повну капітуляцію перед Москвою. Це видно по його політиці. Те, що робиться в Мінську, — це все видно".

Россияне, русские, рашисты...

  • 31.05.16, 11:00
Россияне, русские, рашисты, вы лицо России, по вам о ней судят, представьте, как она выглядит в глазах людей когда вы оскорбляете другие народы, из языки и культуры, идеалы и лидеров, хамите, навязываете свое мнение, спамите, сидя на иностранных сайтах. Не смотрите на других "А они то...а у них так...", на себя смотрите.  Хотите чтобы вас слушали? Научитесь спокойно и культурно вести диалог, без подвохов. Простая психология.


Я истратила тридцать пять франков, зато все узнала...

  • 30.05.16, 13:09

 «Я истратила тридцать пять франков, зато все узнала. Я видела ребенка!»


Когда Фантина увидела, что может жить самостоятельно, она воспряла духом. Жить честным трудом – какая это милость неба! В самом деле, к ней вернулась любовь к труду. Она купила зеркало, радовалась, глядя на свою молодость, на свои красивые волосы и красивые зубы, о многом забыла, стала думать теперь только о Козетте и возможном будущем и зажила почти счастливо. Она сняла комнатку и омеблировала ее в кредит, в расчете на будущий заработок; в этом сказались привычки ее прежней беспорядочной жизни.

[ Не решаясь... ]



***

  • 25.05.16, 18:10
- Тримайся, друже, не вмирай!
- Покинь мене - це марна справа..
- А ну не зли мене! Мовчи!
Іще не все у нас пропало…
Ще трохи потерпи, ми майже вже на місці.
- Я чую постріли… за нами ворог йде…
- Тобі здається, бо ти зранений й втомився.
- Я слабну… в вухах щось гуде…
- Ей, ей! Зберися, трохи почекай!
Ще трохи й вирвемось!
- Уже байдуже…
Покинь мене… я лиш пустий тягар,
Зі мною ти не вийдеш, друже…
- Давай домовимося зараз так:
Усе, що хочеш ти мені сказати
Я вислухаю лиш тоді, коли опинишся
На койці у лікарні, у палаті!
А зараз пельку затулив,
Зібрав всю волю, міць і силу,
І поможи мені тебе тягти!!
- Як?
- Балачкою дурною не біси, а!
Замовкли друзі, вечір наступав…
І вороги ще десь брели по сліду…
Один тягнув, другий мовчав -
Не міг друг друга свого залишити!
Знайшли обох під ранок на зорі,
Спасибі медикам - обох урятували:
«Один – легкий, другий – тяжкий,
Ще трохи й другого б не стало!»
В палату сонце ясне загляда,
І щось собі пташки співають
- Ну, друже, що тоді хотів мені сказать?
- Коли?
- Уже й не пригадаєш?
Як тяг тебе у себе на горбі,
Ти все мені про щось торочив…
- Не пам’ятаю, що хотів сказать тоді,
Та знаю я, що зараз мовить хочу!
Спасибі, брате!
- Ми ж не…
- Уже брати!
- Аби не ти, мене б на цьому світі вже не було,
Я б згинув там, у тій траві…
- Давай забудем, брате, то уже минуло…

02.06.15

Світлана Пазиченко