Інформаційна безпека під час війни: яку інформацію про військових публікувати не слід?
Наш ворог не спить - він чекає на те, коли ми втратимо пильність. У фейсбуці все більшої популярності набирають групи з назвами: “Пошук людей під час війни”, “Зниклі безвісти.Розшук”, “Пошук людей в Україні, які зникли після 24.02.2022р.” тощо. Контент кожної з них однаковий - пости про зниклих військовослужбовців з їхніми фото та приватною інформацією. І Люди, що втратили зв’язок зі своїми рідними чи друзями, які захищають нас на фронті, хапаються бодай за якусь можливість, щоб їх знайти чи отримати звістку. Часто організації, які займаються питаннями зниклих військових, не мають що сказати. Однак ці, здавалося б, добрі наміри можуть нести небезпеку.
Ми вже розповідали про те, що за такими групами можуть стояти російські спецслужби (допис в Телеграмі від 22 грудня, 10:49), які збирають особисті дані українських бранців. Наслідки цих постів можуть бути значно важчими, ніж здаються на перший погляд.
В одному з постів у своєму телеграм-каналі заступниця Міністра оборони Ганна Маляр наголосила (допис в Телеграмі від 2 листопада, 19:52), що будь-яка опублікована інформація щодо військових може зашкодити перемовинам щодо їх обміну, адже в полоні вони можуть перебувати як цивільні особи, або ж переховуватись на тимчасово окупованих територіях, шукаючи можливість повернутись додому.
Також такі пости приваблюють шахраїв, які намагаються нажитись на рідних військовополонених, пропонуючи фейкові послуги щодо обміну, повернення тіл та телефонних розмов. Рідні готові віддати останнє, хапаючись за соломинку надії, проте саме на цьому і наживаються шахраї.
Отже, яку інформацію про військовослужбовців не рекомендують публікувати в публічному просторі:
прізвище, ім’я, по батькові особи у поєднанні з наступними пунктами;
фото людини у військовій формі;
військова посада;
позивні українських бійців;
військові частини й місця їх дислокації;
обставини зникнення чи потрапляння військовослужбовців в полон (дата, місце, час, коли востаннє виходив на зв‘язок);
значущість особи для суспільства (особливо, якщо це відома постать);
політичні погляди людини;
відомості про склад сім’ї;
Дуже обережно потрібно тегати профілі військових, оскільки там теж може міститися приватна інформація, яка може ускладнити процес їх пошуку та звільнення з полону.
Якщо ви хочете знайти людину, яка зникла під час війни, або ж ви знаєте, що вона потрапила у полон, Міністерство оборони рекомендує звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Головного управління розвідки Міноборони України.
Ви можете звернутися до них онлайн за номерами телефону та електронною поштою:
+38 (095) 412 74 24;
+ 38 (044) 425 12 09.
Або ж приїхати за адресою: м. Київ, вулиця Спаська 37.
Також можна звернутися до Служби безпеки України з питань звільнення полонених, заручників та пошуку зниклих безвісти: +38 (067) 650-83-32, +38 (098) 087-36-01 (Viber, WhatsApp).
Пам‘ятайте, що зберігши холодний розум і критичне ставлення до всього, ми зможемо вберегти тисячі життів і перемогти ворога на інформаційному фронті! Нехай усі зниклі знайдуться живими і неушкодженими!
