Ісікава Такубоку. Танка.

Собака, що лежить 
в пилюці при дорозі, 
так смачно позіхнув, 
аж я зробив, як він. 
Бо заздрість узяла! 

Жартуючи,

на спину матір підхопив,

але була вона така легка,

що я заплакав,

не ступивши й кроку.

Осені прихід - це... як вода!
Умиєшся - і всі твої думки
новими стануть.

Сльоза, упавши на пісок,
всотала в себе
тисячу піщинок.
Яка вона важка,
ця намистина - моя сльоза!