кохання!

Кохання… Що це? Казка? Вигадка? Мрія? Чи все ж таки реальність? 
Ніхто
не знає відповіді на ці запитання, хоча всі думають, що знають. А якщо
замислитися, то ми дійсно знаємо, що це! Для когось, можливо, і каза, і
вигадка, а мені здається, що - мрія, яка іноді переходить в реальність. 
Живеш
ти собі і тобі здається, що життя прекрасне, все в тебе загалом добре,
але чогось все таки не вистачає, а саме любові, так саме її, про яку ти
чуєшь на кожному кроці, яка є в усіх крім тебе, і ти поченаєш
запитувати, що в мені не так, чому я не маю того справжнього,
неймовірного кохання, де я помилилася, що зробила не так? І в
найжахливішу мить зневірення, коли вже здається, що ти народився для
якихось інших цілей, але не як не для кохання, на тебе обрушуєтся це
несподіване почуття, таке чисте, прозоре і в той же час таке не
зрозуміле, ти не знаєш, що з ним робити, адже це вперше, все що можливо
було раніше, було не таким, це нове почуття, доросле, взаємне, сильне і
тобі стає страшо, страшо від того, що буде далі, з перших хвилин, ти вже
вважаєш себе власником цих почуттів та боїшся втратити. Але нічого с
часом ти вже налаштовуєшься і знаєш, як себе поводити, що робити і тут
настає час безглуздих рішень і витівок, які б не за що не зробив раніше,
з головою поринаєш в ці почуття, світ здається бездоганним, люди
безгрішними, все навколо просто чарівним, а все чому? Тому що ти кохаєш,
кохаєш до нестями, кохають тебе. І ти розумієш, що не за яке золото
світу ти не продав би ці дивовижні миті щастя. І тобі здається, що так
буде вічно. 
Та одного разу, прокинувшись рано в ранці ти розумієшь,
що нічого цього нема і не буде, в серці немов вогонь палає, а душа
здається, ще трохи і просто вилитить назовні, а все чому, тому що вчора в
вечері ти чомусь вирішила, що помилилася, і що нічого насправді не
вийде, що все це безглуздо та не для тебе. І ти просто взяла і поставила
на всьому крапку, навіть не спробувавши все ще раз, хоча б один раз
обдумати, розібратися в своїх почуттях і зрозуміти чому так, а не
інакше, і можливо не зробити чергової помилки. Але ні ти просто людина, і
що зроблено те зроблено і нічого вже не виправиш….