Приступ ночної шизофренії.
- 11.10.08, 01:13
Тиша.
Дерев’яні сходинки поскрипують від напруги.
Сніжинки.
Дуже скоро кружлятимуть в танці під звуки романсу.
Ти.
Незрівнянно, пекуче зав’язуєш свої мрії.
І клубок диму,
Рветься на волю, бо холод заволодів твоїм витонченим тілом.
Струни.
Ти вмієш грати, ти виводиш мій біль, перетворюючи його у чітку матерію.
Я...
Одинокий мазохіст, який піддається вібраціям свого серця.