Нове. Вірші

Я витинатиму слова чужі на кремені історій. Твоє "але", мої "merci" - німе потиснення долоней. Це comme il fait, це майже тиша, ми розумієм з напівслова. На сніжно-білі крила мрії я запишу слова любові. Та не взлетить, і не відчались - Зануриться далеко у вогні. Залишиться про нас лиш пам’ять Та некультурний запис на стіні.