Не чіпайте сніг, це на Новий рік!!!! \

Байда[Приєднана картинка]8 листопада 1517 р. День Дмитра. На Тернопіллі у містечку Вишневець на геть порослій лісом горі, під якою в’юниться річка Горинь, замок Вишневецьких боронився в облозі. Тут були великий князь Костянтин Острозький, князі Збаразькі, Чарторийські та Юрій Радивіл /Радзивіл/. Бій із татарами хана Менглі – Гірея вони виграли, захопили татарський табір, звільнили бранців. А Іван Вишневецький одержав персональний подарунок: під час бою княгиня Анастасія народила йому сина. Усі...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

Чувствую себя самой счастливой дочерью на земле. Родители постоянно творят какую-нибудь... вот и слово фиг подберешь. К примеру, когда мама ночью идет в туалет или попить воды, батя подскакивает, оперативно вываливает ей под одеяло гору книг или журналов, наверх кошака и заправляет ее сторону кровати покрывалом. Ровнюсенько! И как ни в чем не бывало ложится типа спать. Приходит мама, видит всю эту фигню, с криком: «Убью, старый пердун...

Читати далі...

«Гроза» Остpовского. Финальная сцена, героиня бросается в реку. Для смягчения последствий падения обычно использовались маты. Но в этот день в суматохе их забыли положить. И вот пpедставьте себе сценy: геpоиня с кpиком бpосается в pекy, зрители слышат оглушительный треск за декорациями. Актриса не теряется и выползает обратно со словами: «А Волга-то замерзла!»Идет спектакль про Олега Кошевого. Актриса, играющая мать...

Читати далі...

- Дощ на всі ваші голови! - бурмотів білий Кролик у фраці проштовхуючись у прайм тайм в переході між Театральною і Золотими воротами. - Не життя, а суцільна кроляча нора, - думала Аліса роздивляючись нескінченність ескалаторів на Арсенальній.А я приспокійно дрімала у потязі метро на блакитній гілці попри те, що паталогічно не вмію внятно домовлятися про зустрічі. Свої мрії чи страхи (все залежить від положення Солнця і Місяця у моєму допотопному годиннику який займає півтора поверху замку) ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Почути, зрозуміти, використати те, що саме тепер тобі потрібно, що саме зараз тобі допоможе і спасе, це те саме як народити бажану дитину. Не кожному дано, не кожен бажає, не кожен здатен. І між цим кожним різниця як різниця між медитацією без образів і думок - сама біла пустота, та походом у супермаркет - ціни, товари, каси, метушня. Не можливо пояснити, а у більшості випадків і зайве. Поясненнями, розжовуваннями ми тільки принижуємо тих, хто насправді ...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Мені подобається твоє майже релігійне марновірство в ритуали, як то подивитися в очі, потримати за руки. Мені подобається, що в тебе воно рефлекторне, як вся твоя віра в жертви, спокуту і мстивість. Проте хочу нагадати, що ми не мстимося, не приносимо жертви і нічого не спокутуємо. І не з якихось примарних причин, а просто із ліні. Бо нам обом давно і добре відомо до чого це призведе, шкода витрачати час. А дещо взагалі і нецікаво знати, є речі набагато більш захоплюючі.Як наприклад моя...

Читати далі...

Це тобі записала віршами, замріяла снами,Ніжна осінь лягає на лід,Залишаючись нібито статуї нами, Кимось іншим лишаючи слід.То від тебе я маю свої океани, Свої виходи в простір душі,Розрахунок на раз, два, три - танець, не плани,І мовчання є відповідь, отже мовчи.Твоя сповідь мов заговір без порятунку,Від себе не втечеш, не біжи.Вже колись божу кару віддали цілунком,То лише якщо знаєш кажи.Я, як двері, що вітром відкрило, об стіну товчуся,Є надія, що вмерла в тюрмі,Що шукаєш ...

Читати далі...