Профіль

Гала

Гала

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Останні статті

***

  • 13.02.19, 14:29
Я дерево з корінням під льодами
І сивим небом в молодих гілках,
Закохана і так кохана Вами,
В таких буденних справах і словах.

Гoйдаю думки листями овиті,
Про те, що світ єдин, як все живе.
І кожній так щаслива новій миті,
Любов відроджує у краще і нове

Выяснилось! Как всё было на самом деле:

  • 28.11.18, 11:34
“Украинские захватчики таранили мирные российские корабли, опасно маневрировали вокруг российских самолетов, высаживали десант и пытались обрушить керченский мост, с силой кидая в него спасательный плотик. Месяц назад нацистское поисково-спасательное судно «Донбасс» и карательный буксир «Корец» вышли из так называемой Одессы во Внутреннее море России (т. н. «Черное») и, пройдя Русский пролив (т. н. «Керченский») и Территориальное море России (т. н. «Азовское»), благополучно прибыли в Бердянск, где сходу принялись убивать гражданских людей на Донбассе и в свободное от сжигания детей время топить отдыхающих, имевших неосторожность купаться с резиновым томиком Достоевского. Во время прохождения под керченским мостом кровавая фашистская матросня незаметно нацарапала на одной из опор сакрального сооружения нехорошее слово, вследствие чего опора дала сбой, и мост заколдобился. Стало ясно, что если по Керченскому проливу пройдет еще хотя бы один украинский корабль, быть беде... И беда не заставила себя долго ждать. Опьяненные собственной безнаказанностью и постоянным стремлением России к миру, украинские головорезы сели на два катера и, прихватив с собой кровавый буксир с провокационным названием «Яны Капу», что в переводе с украинского означает «Взорви мост, убей как можно больше русских», напали на мирно спящую Русь. К счастью, Кремль извлек горькие уроки из предыдущей интервенции украинских военно-морских полчищ «Донбасса» и «Корца» - для пресечения наглой попытки распоясавшихся карателей попасть из одного украинского порта в другой по воде на место провокации приплыл с десяток мирных военных кораблей, а также мирные ударные вертолеты Ка-52 и пассажирские штурмовики Су-25. Увы, силы были неравны: агрессивно посадив на мель под керченским мостом русский сухогруз, перевозивший зерно голодающим Поволжья, кровавый украинский буксир «Яны Капу» пошел на таран плавучего детдома «Дон». При этом пьяная нацистская матросня не только не стеснялась снимать свое опасное маневрирование на видео, но и сопровождала атаку репликами на чистом украинском языке: «Давай, маладєц! Даві єго справа, даві справа, білять! Даві, я єво здєсь пріму, біляць! Давай, біляць! Давай, біляць, дєржацца всєм, біляць, сцуга-біляць!». Особый цинизм ситуации заключался в том, что впоследствии военно-морская хунта еще и жаловалась на то, что в ходе уничтожения плавучего детдома «Дон» кровавый буксир «Яны Капу» утерял спасательный плотик - при том, что на самом деле команда буксира-убийцы бросалась этим плотиком в опоры керченского моста, привязав к нему (плотику) гранату. Мост трясся и ходил ходуном, сбрасывая в воду катавшихся по нему на самокатах несовершеннолетних детей, которых улюлюкающие укры варили прямо в воде самодельными кипятильниками. Боевые украинские катера-газенвагены «Адольф» и «Гитлер» высадили десант в прибрежном Симферополе и угнали его население на уничтожение снегирей, был проникающе ранен веслом под копчик господин Аксенов…

Совершив множество военных преступлений, каратели погрузились в свои ржавые консервные банки и отправились обратно в Одессу, похваляясь многочисленными жертвами среди мирного населения. Таким образом, у российского круизного корабля «Изумруд» не было другого выхода, как применить табельное оружие, дав предупредительный выстрел в воздух из стартового пистолета. Воспользовавшись этим, шестеро украинских моряков-провокаторов ранили друг друга, прикидываясь жертвами обстрела, а флот вторжения арестовал сам себя и самоконвоировался в Керчь. Россия срочно созвала Совбез ООН с требованием осудить оголтелую провокацию украинской военщины, а господин Лавров даже заявил о том, что так, чего доброго, Украина пройдет точку невозврата, захватит Россию и запретит ей праздновать 9 мая. Судьба самой беззащитной и мирной в мире страны повисла на волоске. Международное сообщество должно сделать все, чтобы оказать России всю посильную помощь. Желательно до того, как оно само на нее коварно нападет.”

(С) Василий Рыбников

***

  • 13.11.18, 19:12

Хто наче бог у владній своїй силі,
Хто не вагаючись вирішує життя,
В єдину мить своїх законів хвилей. 
Втрачає все - минуле й майбуття.

Як відчуваєш, що цей світ підвладен,
Будь обережний рушити його,
Бо він так само тебе знищить ладен,
Як і підносив легко до того.

сором

  • 11.11.17, 12:32
Ми втратили сором і тугу за ним,
Ми стратили безліч дрібних передбачень,
Це рай остаточно і бог його з ним,
В сукупній постійній можливих пробачень.

З людей несвободи нас рушив Сізіф,
Свідомість, як м'яч переходила колом.
З останніх людей полубогів - то Скіф,
З найперших людських почуттів, то є сором.

***

  • 30.09.17, 14:07
Читаю між строк,
Розумію крізь думку,
Ходжу поміж люди,
Знаходжу в собі

Щасливий урок,
Стрімку злітную смугу,
Прекрасне, що буде,
У серці своїм.

погодка

  • 28.09.17, 07:57
 


Прогноз погоды на сегодня: - '"ФИГ ПОЙМЁШЬ , ЧТО НАДЕТЬ!" Между теплом и отопительным сезоном, нам ещё материться и материться...


Аргімпаса

  • 29.08.17, 20:17
Як що до темної матерії 
Та колективних симуляцій?
Жадоба розпалила Землю 
Та безперервнії фрустрації.

Я кожен день з балкону бачу - 
З'їдає місто вічний ліс,
І кожен день із лісом плачем,
І пробачаєм людям хист.

крихти

  • 28.08.17, 18:26
Піднімаються в темні часи, хто зберіг своє світло,
В повний зріст, в повний зміст, в повний хист,
І як хвилі ідуть від Тарасового заповіту,
Бо Пророк є  Пророк, 
його доля - долоні над нами і з небом зв'язуючий міст.

Піднімаються легко, як птахи і сильно, як море,
І стіною стають між дурною негодой й дитям.
Кожен має в душі щось, щоб світлом затьмарити горе,
Кожен бачить ту душу, як Богом осяяний храм.

Бодхісаттва

  • 17.08.17, 19:41
Нам цікаво, як все це за вітром пливе,
Нам цікаво, як вітер утворює тишу,
І як подихи думки ворушать живе,
 І як справи у долі автографи пишуть.

Нам цікаво, що кожен всередині є
Вибухово заряджений мірою щастя,
І як довго чи скоро життя промайне,
Я лишуся, щоб лагодить вічності снасті.

важкий день

  • 20.07.17, 19:25
Стомлені лицемірством 
Правду сприймають як ад,
Ти можеш це розуміти, 
Сказати не маєш права.
Весь час боротьба за владу,
І навіть якщо не так, 

Щоб чути самого себе
Все знати про все не варто,
 Можливо що і не треба.
Нам створювати повсякденність,
Як свято або буденність.
Якщо підійти до краю,

То замість любові непевність...