[Приєднана картинка] Його дивовижні та незвичайні, барвисті і справді казкові ілюстрації заворожують і захоплюють, змушують забути про будні і зануритися в справжню атмосферу дитинства. Роботи відомого на увесь світ українського художника-ілюстратора...

Читати далі...

Ми вжахнемося ловлячи тіні за дзеркалом, смішно...Обережними треба нам бути, бо ми є ніде.Залізаючи в кошик із грошами втішноПам'ятати - голодний лише крізь шпарину пройде.Витягаю занози із серця, та марно,Лише глибше сягають, як то розуміть,Неможливо при глузді лишатись безкарним,Що роками готуєм трапляється в мить.І ворожії погляди спину прямішеЛише змушують всякчас тримать,Не тому, що я бачу наскільки вони мене гірше,А тому що є приводом далі себе поважать.І нехай ми як п'яні, весь час...

Читати далі...

І попри всі можливі перепони,Іди вперед по світлій стороні,Бо тут є правда більша заборони,І чітко видно, що є так, що ні.Ні, я тебе засмучувать не хочу,Кохатиму у сяйві й уві тьмі,Бо твоє серце, то є мої очі,Твоя душа - то цілий світ мені.

Недавно подружилась с чудесной девочкой Дадушей. Я, конечно, знала, что девочки — это параллельная вселенная. Но чтобы до такой степени! Взять хотя бы сообщения. «Мам, если не привизёш мне марожни, я умру», — отправлял мне смску семилетний сын. И буквально следом телефон тренькал категоричным «умыр». Всё, конец. Был человек — и нет его. Не привезли вовремя марожни, получите суровый и безапелляционный «умыр». От Дадуши приходят смски, обильно инкрустированные цветочками, сердечками...

Читати далі...

—Мам, а можна ми запечем індичку на День Подяки?—Нє—А чо, мам? —Бо то не українське свято, Браян

кошка заходит в кафе, заказывает кофе и пирожное. официант стоит с открытым ртом. кошка:- что?- эээ... вы кошка!- да.- вы разговариваете!- какая новость. вы принесете мой заказ или нет?- ооо, простите, пожалуйста, конечно, принесу. я просто никогда раньше не видел...- а я тут раньше и не бывала. я ищу работу, была на собеседовании, решила вот выпить кофе.официант возвращается с заказом, видит кошку, строчащую что-то на клавиатуре ноутбука.- ваш кофе. эээ... я тут подумал... вы ведь ищете...

Читати далі...

Искусство СССР / Soviet art«Полтора года я делал заставку к «Спокойной ночи, малыши!» - три минуты. А потом ее сняли с экрана...» Юрий Норштейн«Эта заставка Норштейна не прижилась на 1-м канале и была отторгнута за странность и медлительность, хотя длилась все те же отведенные ей две минуты пятьдесят секунд. Тихая история, случившаяся под скатертью зимним вечером, придала мимолетности ощутимую цельность. На две минуты с хвостиком мы были вместе с детьми спрятаны от суеты, укутаны большим...

Читати далі...

Розлучайтеся легко, без жалю, з найкращим в житті побажанням,Наче гроші на вітер, чи швидкість наповну без гальм.Бо я гостра розбита, я - хижий метелик зізнання,І спочатку сумую, а потім святкую печаль.Всі ми, всі боїмося, що душі поганого містять,Наші власнії душі у смутку невідомі нам.Та, проте вочевидь, лише так віднайти нам прихисток,Що спасіння й любов і початок всього, лише там.