крихти
- 28.08.17, 18:26
Піднімаються в темні часи, хто зберіг своє світло,
В повний зріст, в повний зміст, в повний хист,
І як хвилі ідуть від Тарасового заповіту,
Бо Пророк є Пророк,
його доля - долоні над нами і з небом зв'язуючий міст.
Піднімаються легко, як птахи і сильно, як море,
І стіною стають між дурною негодой й дитям.
Кожен має в душі щось, щоб світлом затьмарити горе,
Кожен бачить ту душу, як Богом осяяний храм.
Кожен бачить ту душу, як Богом осяяний храм.
14
Коментарі
Міс Марпл
128.08.17, 18:40
Волинский
228.08.17, 18:50
Ньотка
328.08.17, 18:51
Чіпає!
Гала
428.08.17, 18:59Відповідь на 3 від Ньотка
Гала
528.08.17, 19:00Відповідь на 1 від Міс Марпл
Гала
628.08.17, 19:00Відповідь на 2 від Волинский
De_Stress
728.08.17, 21:30
Гала
828.08.17, 21:37Відповідь на 7 від De_Stress
Дякую!
Ivan_Tom
929.08.17, 03:28
Гість: сонный
1029.08.17, 05:55