Життєві помилки

Кожен з нас робить помилки. Є несуттєві, є суттєві, а є непоправні. Звикнути до останніх непросто. Це ж як треба накрутити, щоб сталось непоправне, щоб не було іншого виходу. Мат.  І при цьому не відчуваєш нічого. Пустота. Нема руху. Нема думок. Секундна стрілка стоїть. Ступор. Назад дороги нема. Розворот заборонено. Рух-тільки вперед, після деякої зупинки, оговтавшись і зціпивши зуби. Із засівшою думкою в голові, про яку не можна  навіть нікому обмовитись і словом. З часом вона припаде пилом і тирсою, які заповнюють постір черепної коробки. Єдиний плюс що винесеш із ситуації, це те що тепер точняк можна битись у стіну головою без страху струснути в ній щось. Подібні речі є частиною нашого життя, ба, більше-це його віхи. Кілометрові стовпи, перехрестя і поворотні точки, а також всякий там рядовий пікетаж, що невпинно наближає нас до КТ-кінця траси. Всі ці повороти відхиляють і віддаляють лінію нашого життя від істинної мети. Робити помилки-розкіш.