Жанна Куява - "Гордієві жінки"

Цитатні історії*

*в тексті використано лише цитати з книги

Жанна Куява - "Гордієві жінки"

І що таке людське щастя, мамо? Невідомо. Поки. На жаль. А, може, й на щастя.

Їм треба було побути на самоті й бодай трохи заспокоїтися. Обом. Бо… Щойно їм розкрили стільки невідомих карт, що запам’ятати їхні назви було годі, не те, що усвідомити, що і котра означає…

Іноді хочеться стати тишею. Щоб нікому не заважати. Ця тиша вражала. Це – особлива краса. Первозданна, могутня, дика і ніжна, горда й загадкова. Унікальна. Справжня.

А людина – хто ж? хіба не зброя на полі життєвого бою?

Боже, як часто ми не знаємо ціни того, що маємо

Якби все можна прорахувати наперед… Але все, що стоїть після слова «якби», - лише припущення, лише слова, а ніяке не життя. У житті, на жаль, не існує «якби». «Якби» існує тільки в мові. І в роздумах… Для чогось…

Звикаєш до стандартів. Звикаєш жити в цьому світі. Звикаєш не жити цим усім.

Насправді одинокість приваблива. … Це як зловити кайф… Чай допоможе обов’язково.

Як же важливо іноді дозволити собі робити те, що хочеш!

Іноді?..

Не «іноді», і не «мабуть».

На цім трикрапка. За що дякую Долі.