Покарання: уривок нового роману

  • 23.04.11, 12:09

Розділ 0

 0

Сновидіння булодуже страшне. Страшне та реальне. 

Я вийшов на галявину, біля якої розкинулась річка і подивився вперед. Навкруги панувала повнісінькій темрява, що огортала мене своїми обіймами. Але мені зовсім не було страшно. В обличчя дув сильний вітер. Холодно. Я пройшов кілька дерев і почув якийсь звук. 

Уповільнивши кроки, я намагався дослухатися до джерела цього шуму. 

Марно.

Місяць ховався за темними хмарами, тому я йшов з увімкненим ліхтариком, освітлюючи собі стежку. Ніч – темна, страшна, холодна, як крига, втікала на всі боки від штучного світла з блискавичною швидкістю.

Раптом я зупинився.

Попереду побачив темну постать, що майже зливається з оточуючим середовищем. 

Хто ж це може бути? 

Я ще сильніше затремтів від холоду і підійшов ближче. Аж раптом місячне сяйво все навколо осліпило блідно-рожевим маревом. Я побачив цю дівчину у порваному, брудному одязі. За її спиною видно міст, що був перекинутий через річку. У воді відбивалась її постать видовжена та затемнена.

– Допоможи мені,– каже вона.

І ці два слова здаються для мене дуже важливими, квінтесенцією всього існуючого, апофеозом вічності, початком кінця. Я мовчки стояв на місці, не в змозі зробити хоч один крок. Вітер із страшною силою дихав мені в обличчя, розвіював волосся в різні боки і намагався попередити про щось страшне та неминуче…

Небезпека була дуже близько.

(Міст міст міст щось пов’язане із цим мостом)

Цей міст здавався мені символом переходу між двома протилежними світами, між силами темряви та світла. І центр мосту був вирішаючою зоною існування. Зоною поєдинку між Добром та Злом. 

– Допоможи, поки не пізно! – волає вона скаженим, нажаханим голосом, як у жертви, що потрапила до рук божевільного маніяка.

Від цих слів у мене кров застиває в жилах у прямому сенсі цього слова. Я відчуваю поруч темні сили, що за мною спостерігають, але поки що не втручаються у процес. Але що відбувається?

– Господи! Допоможи мені! Ряту-у-у-у-у-й!

 1

В наступну мить я вже розумію, що втрачаю контакт із цим жахливим сновидінням.

Я прокинувся і здивовано дивився на стелю, намагаючись зорієнтуватися у часово-просторовому континууму. Цей сон не був випадковістю і, ймовірно, дівчині (не пам’ятаю імені) загрожує реальна небезпека. Я повинен знайти і врятувати її. Невже для цього доведеться йти до села Глибоководне? Схоже, що всі відповіді на мене чекають саме там. Тому, так чи інакше, я повинен йти туди прямо зараз і знайти цей міст.

 2

Я не зрушив з місця. Бо не знав, що відбувається взагалі. Хто ця дівчина і чому я її повинен рятувати? До того ж це був лише сон. Жахливий, страшний, але просто сон. Хоча… Я починаю усе потроху пригадувати і розуміти, яку роль граю в цій небезпечній грі.

Флешбек. Себто, повернімося трохи назад, коли це все почалося, щоб зрозуміти причинно-наслідковий ланцюг подій.

Отже, вперед у минуле!

Покарання: уривок нового роману

  • 23.04.11, 12:02

Розділ 0

 

0

 

Сновидіння було дуже страшне. Страшне та реальне.

Я вийшов на галявину, біля якої розкинулась річка і подивився вперед. Навкруги панувала повнісінькій темрява, що огортала мене своїми обіймами. Але мені зовсім не було страшно. В обличчя дув сильний вітер. Холодно. Я пройшов кілька дерев і почув якийсь звук.

Уповільнивши кроки, я намагався дослухатися до джерела цього шуму.

Марно.

Місяць ховався за темними хмарами, тому я йшов з увімкненим ліхтариком, освітлюючи собі стежку. Ніч – темна, страшна, холодна, як крига, втікала на всі боки від штучного світла з блискавичною швидкістю.

Раптом я зупинився.

Попереду побачив темну постать, що майже зливається з оточуючим середовищем.

Хто ж це може бути?

Я ще сильніше затремтів від холоду і підійшов ближче. Аж раптом місячне сяйво все навколо осліпило блідно-рожевим маревом. Я побачив цю дівчину у порваному, брудному одязі. За її спиною видно міст, що був перекинутий через річку. У воді відбивалась її постать видовжена та затемнена.

– Допоможи мені, – каже вона.

І ці два слова здаються для мене дуже важливими, квінтесенцією всього існуючого, апофеозом вічності, початком кінця. Я мовчки стояв на місці, не в змозі зробити хоч один крок. Вітер із страшною силою дихав мені в обличчя, розвіював волосся в різні боки і намагався попередити про щось страшне та неминуче…

Небезпека була дуже близько.

(Міст міст міст щось пов’язане із цим мостом)

Цей міст здавався мені символом переходу між двома протилежними світами, між силами темряви та світла. І центр мосту був вирішаючою зоною існування. Зоною поєдинку між Добром та Злом.

– Допоможи, поки не пізно! – волає вона скаженим, нажаханим голосом, як у жертви, що потрапила до рук божевільного маніяка.

Від цих слів у мене кров застиває в жилах у прямому сенсі цього слова. Я відчуваю поруч темні сили, що за мною спостерігають, але поки що не втручаються у процес. Але що відбувається?

– Господи! Допоможи мені! Ряту-у-у-у-у-й!

 

1

 

В наступну мить я вже розумію, що втрачаю контакт із цим жахливим сновидінням.

Я прокинувся і здивовано дивився на стелю, намагаючись зорієнтуватися у часово-просторовому континууму. Цей сон не був випадковістю і, ймовірно, дівчині (не пам’ятаю імені) загрожує реальна небезпека. Я повинен знайти і врятувати її. Невже для цього доведеться йти до села Глибоководне? Схоже, що всі відповіді на мене чекають саме там. Тому, так чи інакше, я повинен йти туди прямо зараз і знайти цей міст.

 

2

 

Я не зрушив з місця. Бо не знав, що відбувається взагалі. Хто ця дівчина і чому я її повинен рятувати? До того ж це був лише сон. Жахливий, страшний, але просто сон. Хоча… Я починаю усе потроху пригадувати і розуміти, яку роль граю в цій небезпечній грі.

Флешбек. Себто, повернімося трохи назад, коли це все почалося, щоб зрозуміти причинно-наслідковий ланцюг подій. Отже, вперед у минуле!

Роман "Блискавка" нарешті видали!!!

  • 25.03.11, 17:28
Друзі! Нарешті це відбулося. Роман "Блискавка" офіційно вийшов у видавництві "Простобук". 

Тепер ви можете купити паперову книгу, замовивши у видавництві "Простобук" або обрати дешевший варіант та придбати електронну книгу. То ж, ласкаво прошу знайомитися з моєю творчістю. Для мене дуже важлива думка кожного читача. 

Усі умови продажу тут: http://qvant.ucoz.ua/shop/5/desc/bliskavka

P.S. До речі, мене мучить одне питання. Книга офіційно вийшла ще 1 березня 2011 року. У ЖЖ я відразу повідомив цю новину.

ТАК ЧОМУ Я ПОВІДОМЛЯЮ У СВОЄМУ БЛОЗІ ПРО ЦЕ ТІЛЬКИ СЬОГОДНІ???

Блискавка (уривок 1-го розділу)

                                                                 ЧАСТИНА ПЕРША

                                                          ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ


                                                                       Розділ 1

                                                               Забави студентів


                                                                           1


Софія не мала жодної гадки, що в цей день, 16-того квітня 2009-го року щось повинно статися. Статися таке, що кардинально змінить її майбутнє та повністю перекреслить усе минуле, наче його ніколи не було. А навіть, якби вона і знала, що станеться у той роковий день, що далі буде відбуватися з нею, то все одно не змогла б щось змінити.

Власне, попередній день, себто 15-те квітня, був відносно теплим та сонячним. Небо було чисте та безхмарне. Вітер лише трохи шелестів зеленим листям, а сонце – розпечений помаранчевий диск, розсипало свої теплі промінчики по землі. Одним словом, все йшло на прекрасну погоду і ніщо не подавало погані знаки. Поки що.

Софія, вісімнадцятирічна дівчина високого зросту, щойно вийшла з дому на вулицю. Власне, це був звичайний робочий день, а дівчина поспішала в університет на пари. В цей теплий, майже як влітку, весняний день вона була одягнена в міні-спідницю червоного кольору і світлу блузку, що звабливо підкреслювало її не перевершену та сексуальну фігуру. Під час ходьби, її довге, розпущене волосся розвіювалося на вітру в різні боки. Погляд очей ні на чому конкретно не зосереджувався, а лише фіксував усе, що відбувається навколо неї в полі зору. Правда, Софія була в своїх думках, але її підсвідомість не дрімала, а працювала на повну потужність.

Який чарівний та досконалий дар життя – молодість! Як вона чудодійно перетворює речі! Молодість – це райський відрізок часу, адже для неї немає поразки, зневіри чи байдужості. Молодість – це найпоетичніша казка, де найфантастичніші події та акти героїзму відбуваються з найреальнішою, найнаївнішою легкістю! Особливо, молодість солодка штука для тих, хто розумно та ефективно нею користується, використовуючи, відведений долею час із максимальною користю.

Софія це дуже добре розуміла.

Знову про літературу

  • 15.01.11, 18:17
Оскільки свіжих ідей в голові немає, вирішив публікувати тут уривки роману "Блискавка".
Відразу попереджаю, що увесь роман не буду публікувати. Я вже продаю його в електронному вигляді, а також шукаю книговидавців. Почав відсилати твір до видавництв.
Отже, оприлюднювати буду невеликі частини.

До речі, як ви вважаєте, наскільки електронні книги стануть популярнішими чере 5-10 років. Адже попит на них уже зростає, бо паперові книжки значно подорожчали. Може майбутнє за електронними та аудіокнигами?

Журналіст ХайВей

  • 14.01.11, 19:13
Нещодавно я приєднався до сайту ХайВей. Окрім письменництва мене завжди цікавила журналістська діяльність. І хоча, офіційно журналістом я не працював, але позаштатним писати статті доводилося. Окрім того займаюсь фрілансингом - пишу статі на біржі.
Але я відійшов від теми. Так от: я завітав у гості до ХайВей і вирішив стати вільним журналістом. власне, стаття про українську сучасну літературу, публікувалася в ЖЖ.
А інший напрямок - я розмістив уривок свого роману "Блискавка".
Менше ніж за день цей уривок потрапив у ТОП. Отже, я не даремно витрачаю час на літературу.
Мені сподобалося на цьому ресурсі і я вирішив трішки "попрацювати" журналістом на Хай Вей.
Власне, моя сторінка ось: http://h.ua/profile/302863/
коли буде більше вільного часу, закину кілька статей туди. Обіцяю і тут дублювати усі публікації.
P.S. Публікації матимуть сенс, якщо комусь буде цікаво їх читати.

Знайомство з факерами - 2

  • 11.01.11, 12:59
Нещодавно подивився нофий фільм з участю Роберта де Ніро та Бена Стіллера.
До речі, про факерів сімейна сага - взагалі дуже кумедна та цікава. Кожен кадр у фільм, кожен епізод готує глядачів до сміху.
але цього разу стрічка виправдила усі сподівання. Такого цікавого, веселого фільму я вже давно не бачив. Однозначно, фільм підняв мені настрій та додав впевненості. Сцена про хрещеного батька - шедевр.
Хто не бачив - негайно виправити цей недолік

Під куполом

  • 08.01.11, 23:35
Ця новина з"явилася ще 23 грудня минулого року. Я пишу із запізненням, але можливо хтось не знає цього.
Нова книжка Стівена Кінга «Під куполом» вийшла друком українською мовою у Клубі Сімейного Дозвілля. Переклад став дуже очікуваним для усіх прихильників творчості всесвітнього майстра хорору, тим більше що він став одним з найперших світових перекладів цього твору.

А ось, власне анотація книги:
Напередодні Гелловіна місто Честер Мілл у штаті Мейн невідома сила накриває прозорим Куполом. Навіть літаки розбиваються об цю енергетичну оболонку. Опинившись у замкненому просторі, хтось виявляє здатність до огидних злочинів, а хтось, на протидію цим покидькам, - до подвигів. Одному політикові навіть припала до душі ізольованість населення, яким тепер легко керувати. Тільки-от недовго триватиме ера його правління, адже сам Купол вороже налаштований щодо своїх заручників. Тож їхній час не просто обмежено. Він швидко спливає…

Матеріал використаний з сайту: http://www.bukvoid.com.ua/news/books/2010/12/23/212640.html

Усім прихильникам Кінга пропоную замовляти чимдуж книгу та читати. Там аж 1024 сторінки, отже читати доведеться довго.
Оcобисто я найближчим часом збираюся придбати роман Кінга, бо я шанувальник автора.

Всесвітній День Письменника

  • 02.01.11, 12:27
"3 березня відзначають Всесвітній день письменника. 

Це свято встановлене рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу (International PEN Club) у січні 1986 року.

Нагадаємо, ПЕН-клуб був заснований у Лондоні в 1921 році. Назва організації – абревіатура, утворена першими буквами англійських слів Poets, – поети, Essayists – есеїсти, Novelists – романісти. Абревіатура в цьому випадку співпадає зі словом pen – в перекладі з англійської – ручка.


Ідея створення організації належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Голсуорсі. У 1923 році відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, у той час пен-центри були створені в 11 країнах світу. На даний час до клубу входять 144 національних центри з 101 країни".

Матеріал використаний з сайту: http://culture.unian.net/ukr/detail/188207



Хіба це не чудово? 3 березня усі молоді і не молоді літератори, дуже відомі, маловідомі та зовсім не відомі можуть відзначати своє професійне свято.

3 березня - чудовий день створення слова. Адже в літературі слово має найбільшу вагу. Слово - це велика сила.

Новий Рік: що? де? коли?

  • 30.12.10, 21:59
Скоро наближається 2011 рік. Народ вже підводить підсумки цього року і ставить плани на наступний.
Як завжди з 1 січня ми собі обіцяємо почати нове життя. Але чи дотримуємося ми обіцянок? А може починати варто життя просто зараз?

До речі, святкує Новий Рік кожен по-своєму. Дехто залишає традиційний варіант вдома, ктось йде до друзів гуляти, або святкує в нічних клубах чи ресторанах.
Мені запропонували відміти це свято оригінально. Наприклад, на даху житлового будинку чи у лісі нарядивши ялинку, або взагалі їхати в новорічну ніч в поїзді і весело провести час. Одним словом, такі нетривіальні варіанти святкування можуть запам"ятатися надовго.
Як ви гадаєте, які ще несподіванні варіанти можна придумати? 
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая