Це розпочалося ранньою весною...

Низка дивних і для багатьох трагічних подій у Києві цього разу розпочалася ранньою весною. Все почалося з того, що у вівторок на черговому пленарному засіданні ВР Михайла Васильовича Чечетова заклинило. 

А справа була ось так: куратор парламентської більшості, після доповіді свого однопартійця з приводу чергових змін у Закон про вибори членів ПР у депутати всіх рівнів і по-ранковому бадьорої команди спікера "Голосуємо", як зазвичай, хотів дати відмашку "За" для своїх нечисленних напівсонних колег, що приперлися за разнарядкою в цей день до сесійної зали. Але сталося непередбачене - рука, піднята високо вгору, і в ту ж секунду готова розсікти повітря, стрімко опускаючись вниз, несподівано намертво застигла у своєму апогеї.  Система "Рада" монотонно відрахувала 10 секунд і байдуже видала несподіваний результат - трохи менше сотні голосів комуністів, литвинівців і всякої позафракційної шушвалі. Партія регіонів - 0. Литвин здивовано подивився в галасливий зал і зупинив свій погляд на Чечетові, який якось дивно тягнув вгору руку, начебто намагаючись дістати напруженими, в струну витягнутими пальцями, до самої вершини заскленого купола.  - Михайло Васильович, ви з мотівiв Голосування? Ввiмкнiть мiкрофон.  - Д-дак, н-нек, тобто дак, заїкаючись, пробелькотів Чечетов, намагаючись лівою слухняною рукою впоратися з неслухняною правою. У-в-Ладимир Мих-хайловіч, у нас не зрозуміли за що голосуємо, не встигли, треба поставити на повторне голосування! - Голос Михайла Васильовича більше звичайного зривався на жіночий фальцет, губки складалися в трубочку і дрібно тремтіли.  - Хто за повторне Голосування? - Буденно, ще не розуміючи масштабів того, що сталося, і не звертаючи уваги на протести з правого боку залу буркнув Литвин. Прошу голосувати. Система знову почала свій відлік, на схемі зеленими крапками відзначаючи проголосувавших у різних частинах залу. У всіх, окрім тієї частини залу, де розташовується найбільша фракція нашого парламенту. Там творилося незрозуміле! Чечетов з абсолютно божевільним виразом обличчя, не маючи можливості дати відмашку піднятою правою рукою, намагався це зробити, нахиляючись всім корпусом і одночасно роблячи якісь ударно-обертальні рухи лівої. Кілька депутатів з пачками карток в руках з подивом дивилися на його кульбіти і не могли зрозуміти, що їм робити - чи голосувати, чи то бігти, когось бити, якщо бити, то кого і чим? Час голосування минув, про що депутатів сповістила "Рада" фінальним тривалим писком і знову на табло висвітився негативний результат. Чечетов застиг з піднятою рукою, як бронзовий Ілліч. Його яскраво-червоне обличчя виражало суміш подиву, страху і якоїсь дитячої безпорадності.  - Рiшення НЕ прийнято, - здивовано округляючи очі, вимовив спікер. І знову, побачивши підняту руку Чечетова, дав вказівку включити йому мікрофон. Ох, навряд чи варто було Володимиру Михайловичу це робити. Саме в цей момент ватажок фракції ПР Олександр Єфремов, підскочишив секундою раніше до заціпенілого Михайла Васильовича, висловлював йому все, що він про нього сьогодні думає, згадуючи його нещасну матір, і той розважальний заклад, де, як було зрозуміло з контексту, Чечетов провів попередній вечір і ніч. На жаль, але цю тираду, яка аж ніяк не в'яжеться з мудрим і стриманим іміджем пана Єфремова, почула вся країна.  У той же день нещасного Михайла Васильовича госпіталізували до Феофанії. Для економії вашого часу, шановні читачі, не буду описувати те, як наш герой, супроводжуваний спалахами фотоапаратів, дістався до гардеробу, про те, як намагався одягнути пальто і влізти в свій Мерседес (так і їхав з рукою висунутою у вікно), скажу лише кілька слів про проведене лікування та його результати.  Після ретельного обстеження з застосуванням найсучаснішої апаратури всі версії про механічний характер патології травматологами та хірургами були рішуче відкинуті. Відомий інфекціоніст на консиліумі висловив обережне припущення про можливий атиповий сказ і зібрав самий ретельний анамнез щодо того - чи не кусали пацієнта в останні три місяці бездомні собаки або будь-які інші дикі тварини. На превеликий жаль співробітників інфекційного відділення, проведене цитологічне дослідження пункції головного мозку пацієнта відкинуло і цю, гідну уваги версію.  Вичерпавши всі можливості, офіційна медицина дозволила зайнятися даною незвичайною патологією великому психіатрові, фахівцеві з нетрадиційної медицини та психоаналізу Гольдберг Ісааку Пантелеймоновичу. Але, на жаль..! На першому ж сеансі лікування, проведеному під гіпнозом, пацієнт розповів щось таке, від чого лікарю замість гонорару запропонували дати підписку про нерозголошення, а на наступний день і про невиїзд за межі Києва. Але й це не врятувало медика, через три дні він зник. Як в подальшому з'ясувалося, його дружина проговорилася сусідці, що Ісаак часто розмовляє уві сні і в останні ночі говорить Таке ... Що ж це Таке так і не вдалося з'ясувати, тим більше, що і дружина Ісаака Пантелеймоновича і сусідка так само незабаром кудись щезли .  У підсумку, через 4 місяці безперервного лікарняного листа, на наше загальне горе, Михайло Васильович Чечетов, кандидат економічних наук, доктор наук з державного управління, професор, заслужений економіст України, був відправлений на пенсію по інвалідності. А й справді, як же може працювати депутат з постійно піднятою рукою?  О Боже мій, якби на цьому все закінчилося...

Український КВАРТЕТ...

КВАРТЕТ

Однажды Хитрый Лис, Пес Рыжий, Мыздобул и типа - Пустобол

Уселись вместе все за круглый стол, Чтобы решить, Кто больше и чего сумел за год свершить. Первый - схитрить, второй - пропить, третий - просpать, Последний - врать и воровать. Есть здесь мораль - сами решите, Но нет её, и не ищите...

Прострочений Парламент, чи браковані партіі...?

Термін придатності Верховної Ради України 6-го скликання, згідно з незгвалтованою Конституцією, закінчується 27.03.2011 року - чому Україна повинна використовувати цей прострочений продукт ще півтора року?

З історії незрозумілостей від модераторів I.UA...

Ось, що отримав тільки-но від модераторів після опублікування в розділі "ПРИКОЛИ" ось такого анекдота: 

Конституційний суд України скасував Суд Божий, як такий, що суперечить законам, прийнятим Верховною Радою ...

Тепер не можу зрозуміти, це прикол вже від I.UA, анекдот чи цензура ...?

Та що ж ви там таке готуєте...?

Одного разу в телевізорі з'явився блідий як смерть Міністр Фінансів і заявив: - Фінансова криза нас не торкнеться! Тому що... Я вам точно кажу...!  Населення, яке знає толк в заявах офіційних осіб, виматюкалося неголосно і вирушило закуповувати сіль, сірники і цукор.  На наступний день в телевізорі з'явився збентежений донезмоги Міністр Торгівлі і сказав: - Запаси хліба і товарів першої необхідності дозволяють нам з гордістю стверджувати, що голод і товарний дефіцит нам не загрожує. Ось вам цифри...  - Ох! - Сказало населення і докупило ще борошно та крупи.  Міністр Сільського Господарства для переконливості станцював на трибуні і сказав радісно: - Небачений урожай! Надії на експорт! Відроджуємося! Засіки тріщать! - Ось, навіть як! - жахнулося населення і побігло конвертувати заощадження в іноземну валюту.  - Ціни на нерухомість впадуть! Кожному студентові за пентхаузу! У  найближчому майбутньому! - Не скривившись випалив Міністр Будівництва. - Та що ж таке, га? - завило населення і побігло купувати гас, гасові лампи, дрова і вугілля.  - Сучасна армія на контрактній основі. Вже завтра. І гранати нової системи... У світі таких ще немає - поважно сказав Міністр Оборони. - Ну а  чого нам? Грошей же - тьма тьмуща. Резерви, запаси і взагалі профіцит. - Мамо! ... - пискнуло населення і почало копати землянки. 

- Все о-фі-ген-но! Ви розумієте?! О-ФІ-ГЕН-НО! - вселяв Президент.

-Ми вже сьогодні могли б побудувати комунізм. Єдине, що нас  зупиняє - нам всім стане нічого робити. Тому можете спати  спокійно! Стабільніше не буває! Пенсіонери купують ікру відрами! Передбачаю якісний стрибок, ривок і стрибок. А кількісний - взагалі біг! Семимильними кроками до достатку і процвітання. Кариби стають ближче. Світ біля наших ніг! По сто тридцять центнерів троянд з  кожної клумби. Надої будемо взагалі скорочувати. Корови не можуть тягати вим'я. Населення обурене дешевизною. Південна Америка проситься до складу нас на правах радгоспу. Ура! - Та що ж ви там таке готуєте, звірі?! - закричало населення і про всяк випадок переодяглося у все чисте...

Назад в майбутнє...)))

И гречки нет, и верен путь, И речь вождя негожа. Еще добавить звезд на грудь, Ну и бровей на рожу!

Законотворчий "прогрес"...

Завжди вважалось, що: 

Дуракам закон не писан!
Но хоть признаться не с руки,
Законы эти часто пишут
Средь прочих умных - дураки!

спало на розум сьогодні: 

Теперь у власти Регионы.
И стало ясно всем сомненьям вопреки,
Что под реформы новые законы
Нам пишут точно только дураки!

Декадебізація.

Як чиновникам комуністичної Польщі зменшили пенсії.

Колишні функціонери міліції та Служби безпеки комуністичної Польщі отримують пенсії значно нижчі, ніж раніше - навіть менше, ніж пересічний поляк. Незадоволені законом про декадебізацію, вони оскаржують у польських та міжнародних судах постанову, що позбавила їх високих пенсій. Вже рік як колишнім працівникам репресивного апарату комуністичної Польщі, а це приблизно сорока тисячам осіб, пенсії нараховують по-новому. Якщо раніше за кожен відпрацьований рік таким людям доплачували до основної пенсійної ставки по два з половиною відсотки від останньої зарплати, то тепер менше ніж один відсоток. Нецілий відсоток - це навіть дещо менше, ніж той показник, що використовується при нарахуванні пенсій пересічним польським пенсіонерам. Маріуш Блащак, депутат Сейму від партії "Право і справедливість", каже, що екс-кадебісти не мають жодного права на вищі пенсії, аніж їхні колишні жертви. За його словами, позбавлення спеціальних пенсій тих осіб, які відправляли до тюрем чесних людей, - це вияв історичної справедливості. "Ми не вважаємо, що цих осіб взагалі потрібно позбавити засобів до існування, аж так далеко ми не йдемо. Але ми переконані, що колишні функціонери служби безпеки не можуть отримувати 8 тисяч злотих пенсії, тоді як їхні жертви - 800 злотих", - зауважив парламентарій. Екс-функціонери пишуть скарги Рішення польського парламенту не сподобалося колишнім офіцерам комуністичної міліції та служби безпеки. Упродовж минулого року ці люди надіслали до польських судів понад 10 тисяч скарг на закон, котрий вони називають репресивним. А понад 400 екс-функціонерів комуністичних органів безпеки звернулися зі скаргою до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Вони звинувачують польську владу у тому, що вона поставила колишніх офіцерів міліції та спецслужб у нерівні умови з пересічними польськими пенсіонерами.

Мовляв, нецілий відсоток за кожний відпрацьований рік, що дораховується до основної пенсійної ставки, - це менше, ніж мають інші польські пенсіонери. За їхніми словами, критерій, за яким їм тепер нараховують пенсії - дискримінаційний. На запит польських лівих питанням конституційності закону, що скасував пільги для екс-функціонерів Польської Народної Республіки (ПНР), займався польський Конституційний суд. Він визнав оновлений закон про пенсійне забезпечення функціонерів правоохоронних органів та держбезпеки таким, що відповідає Основному законові Польщі. Проте Конституційний суд дійшов висновку про неконституційність зменшення пенсій для найвищого керівництва ПНР, зокрема, генерала Войцеха Ярузельського. Колишні репресовані закликають не вірити своїм мучителям У відповідь на скарги екс-міліціонерів та есбістів репресовані комуністичним режимом поляки звернулися з відкритим листом до Європейського парламенту. Вони закликали європарламентарів не вірити скаргам колишніх працівників польських спецслужб і стверджують, що, обмеживши привілеї комуністичних функціонерів, польський Сейм повернув принцип суспільної справедливості. Варшав'янин Казімеж Януш, який у комуністичні часи був двічі ув'язнений за опозиційну діяльність, говорячи про тих, хто в минулому його переслідував, а тепер домагається великої пенсії, зауважив:

"Я вважаю їхню діяльність антипольською, вони підтримували злочинну систему - це вагома причина для того, щоб позбавити їх усіх тих пільг, які дала їм попередня система, зокрема, великих пенсій. Кульмінація абсурду - це те, що генерал Ярузельський отримує у кілька разів вищу пенсію, аніж я - людина, яка в часи його правління була репресована".

Поляки, котрі потерпіли свого часу від репресивного апарату комуністичної влади, звертають увагу на те, що навіть після скасування пільг для колишніх функціонерів пенсії цих екс-комуністів все одно вищі, ніж у пересічних громадян. Тож, мовляв, нічого їм нарікати. Скажімо, середня пенсія колишнього офіцера міліції або служби безпеки - понад дві з половиною тисячі злотих (це понад 600 євро), тоді як у середньостатистичного поляка вона на тисячу злотих менша.

Ростислав Крамар, радіо Свобода

Протест!

Сьогодення нашої з Вами держави...
Задумаймося над цим заради майбутнього наших дітей!
А, чи й справді: "Моя хата скраю..?"
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая