Проїжджаючи по трасі Кишенів – Полтава біля повороту до села Крупське
Кіровоградської області, ми помітили дивне кладовище, яке одразу ж зацікавило
нас своєю надзвичайно великою площею та охайністю, жодного разу не бачили
настільки доглянутого місця на території України, що не могло не вразити. Тож
ми повернули до цього місця, хоча були досить сильно втомлені.
Кладовище було огороджене невисоким муром, поруч знаходиться будинок для
гостей, він був закритим, потрібно було дзвонити наглядачеві. Але зважаючи
на мою звичку сунути скрізь носика я не втрималася та з легкістю перестрибнула
через огорожу.
Було цікаво дізнатися що це за
місце. Та коли я підійшла до плити на якій прочитала що це поховання німецьких
солдат, я дуже сильно розлютилася…
Як таке можливо? Німці вбивали наших дідів, прадідів, бабусь, ні в чому не
винних дітей не говорячи про концтабори… І зараз на території нашої держави
спорудили це кладовище, в той час як ми забуваємо шанувати наших предків, які
боролися за перемогу.... Виникає невпинний біль за нашу державу та нас -
потомків людей, які воювали за мирне небо…. Чому німці можуть шанувати пам'ять своїх
прадідів, а ми українці - ні????? Чому
ми не доглядаємо та не шануємо пам'ять великих переможців та саму перемогу, яка
була здобута такою великою кількістю крові????...
Тож я пішла далі подивитись, що ж написано на інших плитах….
І ви знаєте, я дуже давно не відчувала такого…. Це місце має надзвичайно
добру та чисту енергетику, на душі стало так легко…. я відчувала лише своє
серце та надзвичайність цього місця… почуття любові та миру…. хоча словами дуже
тяжко передати, це потрібно лише відчути… я зрозуміла, всі ці люди які тут захороненні,
не винні в тому що вони були по іншу сторону барикад, вони такі самі ж фігурки
на шахматній дошці як і ми всі….
В цьому місці захороненні німці, які воювали на території Миколаївської,
Кіровоградської, Одеської та Херсонської областей. На гранітних каменях вирізьблені
їх імена, дати народження та рік смерті.
Мене вразила святість цього місця… Чому ми українці так часто забуваємо про
подвиг прадідів заради нас???? Чому не шануємо пам'ять про тих хто помер на війні
та не поважаємо ветеранів, які змогли стільки перенести????…. Чому ми так не
доглядаємо за похованнями воїнів, чому більшість могилок занедбані та
покинуті????...
І що саме більше мене вразило, це слова, які були вигравіювані на гранітній
табличці біля хреста в центрі.
Це кладовище споруджено для того щоб всі майбутні покоління пам’ятали про
всі війни які були на нашій планеті, шанували пам'ять всіх воїнів та не
допустили знову жодної війни!!!!....
Шануймо світлу пам'ять про тих, хто віддав своє життя заради миру та віддамо
честь всім ветеранам війни!!!