Зимова казка

Ясна нічка над верхами.

Тихим сном все спочиває.

Тільки місяць ген снігами

Срібний промінь розсіває.

Вснули сосни і смереки,

Згасло світло в вікнах хати,

Лише з нетрів із далеких

Зареве ведмідь кудлатий.

В ніч таку, в шляху зорянім,

Що з Землею Небо зводить,

Тихим ходом Ясна Пані

На верхи Бескидів сходить.

У руці пахучі трави,

У кошелі зерно злоте,

Зором тихим і ласкавим

Будить сонних із дрімоти.

І до Неї з усіх боків

Все живе біжить і лине:

Зайчик, сарни темноокі

І дрібної рій пташини.

А Пречиста Діва Мати

Всіх до себе прикликає.

Звірям - сіна, корм листковий,

Пташкам - зерна розсипає.

Всіх наділить, чим там треба,

Приласкає сарну й птичку,

Зоряним шляхом до Неба

Повертає в тиху нічку.

Знову тихо в темнім борі.

Ситі стада вже дрімають.

Лиш смереки у розмові

Божу Матір величають.

Костянтина МАЛИЦЬКА

Дорогих друзів та читачів вітаю з сьогоднішнім святом Введення в храм Пресвятої Богородиці!

Також вітаю всіх, хто зветься Марія, з Днем Ангела! Бажаю щастя, здоров`я, здійснення мрій!

З цієї нагоди дарую всім, особливо дітям, цей вірш К.Малицької з великим проханням в ці холодні

зимові дні не забути про тих, хто потребує нашої допомоги.