Люди, я чесно починаю підозрювати, що світ став таки на роги й весело вимахує в повітрі ратицями... Ще вчора нормальні люди на політичному ґрунті, м’яко кажучи, звар’ювали... Так, я маю свою думку. І поважаю право інших мати свою. Цитуючи великих: "Я ненавиджу те, що Ви говорите. Але я віддам життя за те, щоб Ви могли це сказати". Все просто. Лишаймося людьми! Suum cuique.

Шерехтить рудий волохатий день,Місто гуде, мов гігантська пасіка…І так хочеться створити шедевр,Аби прижиттєво вважатися класиком!Проте… Чи у шафу забігли слова,Чи то сховались у хурі білизни…Ще б пак! Чудова хазяйка! Віват!Немає поезії.«Проза жизні».Отак намагайся шукати стиль,Розсувати розміру стиснені рами…Кричить дитина.Голодні коти.Мовчать у воді зголоднілі гурамі.Громадяться образи, свіжі й нові,Вривається в вірш гуркотливе місто…Потім з роботи прийде чоловік.І традиційно вимагатиме –...

Читати далі...

Хтось поночі зілля варить,Хтось долі пита в світання.У мене – буденні чари:Банальне консервування. Щось гарне – та й бути муситьДля любчика у коханки…Співаю собі, сміюся,Закручую літо в банки. І що ті знахарки? Я биІ так тебе зворожила:Рум’янець на щічках яблукІ синя, мов ніч, ожина. Ще сливи – червоним глянцемІ теплий пухнастий персик…А щоби не розслаблявся –Закрию гіркого перцю. Ну точно, як я: із медом –А гострий, що аж гарячий…Так літо ворожить щедро,Щоб ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Кілька пензлів і пожовклий ватман.Келих коньяку напівпорожній…Я хотіла щастя малювати,Хоча з мене той іще художник.Кількома мазками – як інакше.І не варто змішувати фарби.В темних силуетах – душі нашіМіняться незнайденим ще скарбом. Звісно що – без підпису і дати,Наче лист, відправлений у завтра.Нам іще до себе доростати,Мій у снах загублений співавтор. Нам іще торкатися світанків,Щоб впізнати: він – ну от, нарешті.А у вікнах – леготом – фіранки.І цвіте...

Читати далі...

Іноді таки варто відриватися від землі. Хоча би - подумки. А злетівши раз - не втратити відчуття польоту, що б не відбувалося.Самая Т - "Крила"

Останнім часом життя в багатьох - і справді, наче в казці: чим далі - тим кому - веселіше, кому - цікавіше, а кому - і страшніше. Чомусь пригадався цей фільм з дитинства. І пісні з нього. Пригадуймо разом!Отже - "Замечательный король" "Песенка арестантов" "Не покидай" "Песня о волшебной розе" "Она надеждою зовется"

Пісні з улюбленого фільму "31 червня"... Преші дві - з незвичною відеонарізкою. Третя - в оригіналі. Насолоджуйтеся!

[Приєднана картинка] Не проминай мені, казко моя, ну будь ласка! Я тобі – хочеш? – папером. А можу і файлом. Ти мені снишся. Ти ранком моїм, моя казко. Я тобі снюся. І що ті слова? Вони зайві. Не залишай мене, казко. Я можу й без тебе. Я можу жити у віршах і навіть романах. Тільки… Якщо ти не зможеш зійти в моїм небі, Казко моя, я боюсь, тебе просто не стане. Хочеш – то спробуй. Відбудься якось маячнею. Переживи цей четвер, неказковий і геть безголосий. Казки немає...

Читати далі...

Святом Первоверховних апостолів Петра й Павла (12 липня) завершується, цикл великих свят, що припадають на період літнього сонцестояння. До цього циклу входять також Зелені свята (Трійця) та Івана Купала. В них нерозривно поєдналися народні традиції та християнське віровчення, що утворили в народній культурі своєрідний сплав, у якому не можна відділити одне від одного. [Приєднана картинка] Саме ним закінчується Петрівка — піст, що тривав упродовж кількох тижнів.Свято Петра дуже...

Читати далі...

Уж сколько их упало в эту бездну, Разверстую вдали! Настанет день, когда и я исчезну С поверхности земли. Застынет все, что пело и боролось, Сияло и рвалось: И зелень глаз моих, и нежный голос, И золото волос. И будет жизнь с ее насущным хлебом, С забывчивостью дня. И будет все — как будто бы под небом И не было меня! Изменчивой, как дети, в каждой мине И так недолго злой, Любившей час, когда дрова в камине Становятся золой, Виолончель и кавалькады в чаще,...

Читати далі...