Прояви мене

Назови мене – чи назви.
Дивовижею – а чи дивом.
Прояви мене, прояви –
Я існую лиш негативом.

Тихо лаюся – мов молюсь.
Розтираю у кров коліна…
Не існую зі знаком «плюс».
Чи ж існую – зі знаком «мінус»?

Проявляюся – ледь жива –
Ледь відсвічую пурпурово.
Той назвав тебе – хто назвав –
Реактивом моєї крові.

Офіруючи самоті
Дотеперішні дні і ночі,
Проступаю в твоїм житті
Непроявленим нашим «хочу».

Попри сутінки і імлу,
Попри збільшену – вкотре – гучність
Тихо сказано: - Я люблю.
Зафіксовано неминучість.

Ось і ніч. Біля ніг трави.
Ось і день – золотим курсивом…
Прояви мене. Прояви.
Буде спалено негативи.