Група випускників відомого університету, що зробили чудову кар'єру, якось прийшла в гості до свого старого професора. Під час візиту мова зайшла про роботу - випускники скаржились на різні труднощі та життєві проблеми. Професор запропонував своїм гостям каву і пішов на кухню. Через деякий час він повернувся з тацею, заставленою найрізноманітнішими чашечками - порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були дуже дешевими, інші - дорогими.
Коли випускники забрали чашки, професор сказав:
- Зверніть увагу, що всі найкращі чашки ви розібрали, а прості та дешеві залишились. І хоча це нормально для вас - хотіти тільки найкращого длясебе, та це і є джерелом ваших проблем та стресів. Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву кращою. Найчастіше вона є просто дорожчою, а іноді навіть приховує те, що ми п'ємо. Насправді все, що ви хотіли - це була проста кава, але не чашка. Проте підсвідомо ви вибрали кращі чашки, а потім потайки роздивлялися, кому дісталася краща з- поміж них.
А тепер поміркуй: життя - це кава, а робота, гроші, кар'єра, суспільство - це чашка. Це всього лише інструменти для підтримування Життя. Те, яку чашку ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого життя. Іноді, зосередившись тільки на чашці, ми забуваємо насолоджуватись смаком самої кави.
Найщасливіші люди - це не ті, котрі мають все найкраще, а ті, котрі здобувають все найкраще з того, що мають.
То що ж Ви хочете - кави чи чашки?