[Приєднана картинка]
Сумну симфонію на клавішах шибок
Маестро дощ так віртуозно грає,
Мов струни, плетиво березових гілок
Тонкими пальцями дощів перебирає.
А ти сьогодні одинока знов -
Гірка самотність у таку хвилину.
Листками-віями змахнувши за вікном,
Печальний клен обтрушує сльозину.
Промоклі ружі просяться в тепло,
Схилилися знесилено жоржини.
Ти вже не плачеш - все вже відійшло,
Дощ, як ніколи, благодатний нині. (с)