Повільно...

Повільно помирає той, хто не подорожує, хто не читає, хто не чує музики, хто не знаходить витонченість в самому собі. Повільно помирає той, хто руйнує свою віру в себе, хто не дозволяє собі допомагати . Повільно помирає той, хто стає рабом звички, Виконуючи щодня один і той же маршрут, Хто не міняє напрям, Хто не ризикує міняти кольори одягу, Хто не розмовляє з незнайомцями . Повільно помирає той, хто уникає пристрастей і вихорів емоцій, Саме тих, які роблять очі променистими, Саме тими, які можуть змусити серце стукати І від помилки, і від почуттів. Повільно помирає той, хто не відбиває удари долі, коли він нещасливий в роботі або в любові, той, хто не ризикує тим, що є, заради того невідомого, що може бути, якщо йти за мрією, хто не дозволяє собі, хоч би раз в житті, втекти від розсудливих рад . (с) Пабло Неруда.