Чому беркут не в АТО?

Ось тебе молодого беркутьонка відгодовують під 100 кілограм свинячої ваги, днями тебе тренують, там прийоми, бійки, захвати, тактика, стрілянина, полоса перешкод, водіння та ще бозна чого.

Ось ти такий крутий беркутьонок состоіш у Однокласніках або ж у Вконтакє у групах "родина.честь.беркут" або ж "беркут оплот стабільності" та постійно такий крутий викладаєш апасні фото в калашамі, СВДєхамі та малиновим бєрєтом. Спєцура, хуле.

Ну був Майдан. 
Ну вбили ви своїм беркутом 300 людей. Ну покалічили студентів - молокососів та пенсіонерів з Обухова та Стрия. Ну ладно, "ми ж випалнялі пріказ". Чи "бил бі пріказ-снєслі бі вас". Блядь.

Ну сидиш ти такий беркутьонок і далі у своїх отих пабліках про беркут та пафосно в дзеркалі дивишся на свій малиновий берет. Поправляєш його.

А потім клац. І війна!

Війна де можуть вбити. Це вже не студентів-молокососів і не просто молокососів, і не пенсіонерів з Обухова і Стрия гамселити. Там на війні можуть вбити.

Ой подивіться. Студенти з молокососами пішли на війну у добробати. Пенсіонери з Обухова пішли в артилерію, а зі Стрия у піхоту. На ходу вчась усьому. А ти ж такий "оплот спакойствія" чи ота "чєсть.родіна..."сидиш у Києві та оце мітинги сторожиш і все далі ото приміряєш свій малиновий бєрєтік. З почуттям крутості канешна ж, ти ж "аплот спакойствія".

Пройшов, рік, два. Молокососи, студенти, пенсіонери з Обухова та Стрия повернусь з війни. З медалями і без, але з офігенним досвідом "піздорєзів" по самоє ніхочу.

І ось ти крутий беркутьонок, якому як раз видали круту уніхворму знову на мітингу береш їх в оточення чи ставиш безглуздий кордон. А той дістав дубинку щоб знову когось бити.

І тут молокососи зі студентами підходять і кажуть: "беркута - ви сцикуни, бо не були на війні". А пенсіонери з Обухова та Стрия що стали піхотинцями та артилеристами, ще й коментують призирливо: "гандони вони, а не сцикуни".

Воно то можна конечно з тітушками разом отих молокососів та студентів з пенсіонерами зі Стрия та Обухова (які вже стали справжнім ветеранами війни) відпизидити. Вломити, як вчили 25 років, щоб аж гай шумів та руки зі спинами боліли. Щоб ото не патякали на "аплот спакойствія". Але ж і повинні шкребти в голові оті слова і питання молокососів, студентів та пенсіонерів з Обухова і Стрия.

Мені хочеться вірити, що десь там, всередині свинячого відгодованого та відтренованого організму, хоч у одного з 25, може і буде запитання у самого себе "Бля а дійсно, чого я не там?".

Воно ж і відповісти по суті, на обідні фрази, тим клятим майданутим ветеранам-молокососам-студентам та пенсіонерам з Обухова та Стрия, відповісти то по суті нічого. НІЧОГО відповісти!!! Бо ти свинюка беркутівська у більшості своїй просидів як сцикло за 800 км від фронту. Бо жодного рапорту ти не написав щоб поїхати саме на війну. Бо ти простояв в алко оточенні на щонайближче у ізюмському блок-пості трусячи журналістів та волонтерів. Був закарпатський Беркут з яким ми стояли на в'їзді-виїзді з Бахмута, був миколаївський Беркут який ми нахуй з бази вигнали на перший день, бо ці свині не навчені жити серед людей.

Признаюсь, нормальні ( нормальні за те, що стояли там-у тому моторошному місці, а не як люди, бо не спілкувався) Беркута стояли у січні по дорозі на Дебальцево десь перед мостом. Десь 15 їх було. Оцим одиницям та ще кільком десяткам, як би не було повага.

Бо їм є що сказати на викиди п'яних студентів з молокососами "я єбал, я воєвал...".

А подавляюча більшість оцих беркутьонків буде стидливо відводити очі або ж робити вигляд що не чує. Буде і далі сидіти у пабліках про "беркут-аплот спакойствія страни" та "честь.родіна.беркут". 
Але ж насправді виявилось що "бєркут - сцикуни страни" та "пук.сцикун.беркут" ось як правильніше назвати ці групи.

І скільки б вони не приміряли свій малиновий бєрєтік, скільки б не не одягали свій шеврон з птичкою за ними рівним рахунком нічого немає. Нічого не має. Окрім ненависті людської. Презирства і ненависті. Злості.

А знаєте як би ці малинові бєрєтіки чогось важили і птичка мала б вагу? Як би "бєркут" вже після трьох років був созвучним по згадуванні та боях з Айдаром, Правим Сектором, ДУКівцями, 25 батом, 93м, 34, 73 та 8 полками спецпризначення та іншими чуваками з ЗСУ. Як би про воюючу беркутню лєгєнди складали. Як би їхні зведені групи валили ворогів (хоча ці окупанти вороги для них?) по всьому фронту. Доказуючи нам усім що вони дійсно не м'ясники та вбивці, а лише реально виконували наказ на Майдані.

Але ж цього немає. Беркут і надалі асоціюється з тими хто б'є студентів, молокососів та пенсіонерів.

Їх готували всі 25 років, ви гляньте на фото (!) які здоровані, накачані, відгодовані, навчені, натренеровані але обісрані. Бо не можуть сказати бойові точки на карті війни де вони воювали.

Вибачте мене, у нас в батальоні була збірна інвалідів. Там були і молокососи, і студенти, і пенсіонери. Поганий зір, на одне вухо глухий танкіст (якому треба було кричати бо недочував. Кадет я тебе люблю!!!), пенсіонер Старшина якому онуків нянчити тре, а він по війні шляється 3-й рік. У мене спину можна чухати через ребра зі сколіозом, Т - у якого був варікоз. Храмі блядь, полусліпі блядь, з тиском, проблемами з серцем та там можна до безкінечності продовжувати наші діагнози. "Від проходження ВЛК відмовляюсь, так як вважаю себе здоровим" - ця фраза на заяві рятувала лікарів від перепису всіх наших діагнозів та відкривала нам дорогу на війну.

Пів дня Вася провозився зі мною, щоб я зібрав до купи оті всі деталькі з автомата який тримав перший раз. Ще пів дня на закріплення успіху у розбору і та збірці та практика по його правильній чистці. Загинувший в бою Вова Гукалєнко після першої сраки побачив що стріляти я взагалі не змію - навчив мене.

Вибачте, нас 25 років не готували. Нам у Дніпрі 3 дні лекції читали по типу "як ППС патрулюють місто".

І повертаюсь з чого починав, чи не б'є по честі, по самолюбію, по оцим мілітарним беркутівським понтам що їм нічого відповісти на закиди отих молокососів та студентів та пенсіонерів? 25 років тебе годують і тренують а ти виявився нікчемним у вирішальний момент. Ну знайди ж ти мужність беркутьонок піди на війну, ороси свій беретік кров'ю, бо це ж понти військові, звання, медалі, розповіді пафосні про війну і увесь той мілітарний понт і пафос.

І ті кого Беркута ганяли увесь час виявились сміливішими і достойнішими. І молокососи і студенти і пенсіонери з Обухова і Стрия всі вони виявились воїнами, а не купкою психів які б'ють беззахисних людей на майданах нашої країни!