Стад де Франс ( частина переша)
- 03.05.10, 13:21
Літо, 6-00 вечір, поле зроблене власноруч, дерев'яні ворота ( матеріали для
яких було принесено з лісу неподалік), і все це знаходиться на території
музичної школи, де ми пацанами день на день іграли футбол.
Це був 1998-й , час коли батьки кожен день були в роздумах- що дати їсти свому
чаду, в що їх одіти.... але нам хлопчакам тоді було всеодно, ми про це
навіть близько не задумувались, в нас днями був телевізор, де тоді
показували чемпіонат світу по футболу, а вечерами була лише одна
нав'язлива ідея- піти під "клуб" так в нас чомусь було прийнято називати
музичну школу, пограти футбол.
Зграя хлопчаків більш менш одного віку за вийнятком двох-трьох "екземплярів", активно вовтузилась
туди-сюди, звідти долунають крики, сперечання: "хто буде капітаном?, цей
дерев'яний, Йоник дирка на воротах"- іде поділ на команди...
Всі на місці, удар, гра почалась. Кожен грає як може, хтось краще хтось
гірше, хтось бігає в бутсах і формі присланих мамою з Італії, хтось в
кедах з ринку і старій футболці, інший в старих зимових черевиках, а
воротар- в спортивних штанах, футболці, і старих маминих зимових
чобітках на каблуках :)
Удар і всі завмерли, крик-спасай м'яч!!!!
М'яч перелетів через залізний паркан і покотився по дорозі. В кожного в
голові питання- скільки не буде футболу?
Першою над м'ячем проїхала вантажівка - ху пронесло, в грудях так тяжко, жигуль- об'їхав, зітхнули з
полегшенням м'яч врятовано іграєм далі...
яких було принесено з лісу неподалік), і все це знаходиться на території
музичної школи, де ми пацанами день на день іграли футбол.
Це був 1998-й , час коли батьки кожен день були в роздумах- що дати їсти свому
чаду, в що їх одіти.... але нам хлопчакам тоді було всеодно, ми про це
навіть близько не задумувались, в нас днями був телевізор, де тоді
показували чемпіонат світу по футболу, а вечерами була лише одна
нав'язлива ідея- піти під "клуб" так в нас чомусь було прийнято називати
музичну школу, пограти футбол.
Зграя хлопчаків більш менш одного віку за вийнятком двох-трьох "екземплярів", активно вовтузилась
туди-сюди, звідти долунають крики, сперечання: "хто буде капітаном?, цей
дерев'яний, Йоник дирка на воротах"- іде поділ на команди...
Всі на місці, удар, гра почалась. Кожен грає як може, хтось краще хтось
гірше, хтось бігає в бутсах і формі присланих мамою з Італії, хтось в
кедах з ринку і старій футболці, інший в старих зимових черевиках, а
воротар- в спортивних штанах, футболці, і старих маминих зимових
чобітках на каблуках :)
Удар і всі завмерли, крик-спасай м'яч!!!!
М'яч перелетів через залізний паркан і покотився по дорозі. В кожного в
голові питання- скільки не буде футболу?
Першою над м'ячем проїхала вантажівка - ху пронесло, в грудях так тяжко, жигуль- об'їхав, зітхнули з
полегшенням м'яч врятовано іграєм далі...
1
Коментарі